Вимоги до м’яза-двигуна за умов різних способів опоненопластики (експериментальне дослідження)

Abstract

Objective: to determine in an experiment the ability of muscle-motors to provide the effectiveness of oponenoplasty techniques for which they are applied, including reducing of their power characteristics. Methods: simulation was carried out on 5 fresh cadavers hands and forearms. Comparative analysis of the 7 most prevalent methods of opponenoplasty was made. The techniques were differed by selecting of the muscle, block-suture and tendon insertion points to the different thumb structures. The tension for transposed tendons has carried out through an electronic dynamometer with recording of force, excursion, and amplitude of the thumb deviation. We calculated the necessary strength and the work of the transposed muscle to realize the effectiveness of the techniques in angular indices and in points by Kapandji. Results: physiological characteristics of the target muscle-motors (forces, amplitudes and work parameters) were enough for Steindler, Thompson, and Bunnell techniques effectiveness in all insertion variants. However, do not effective enough to the parameters of insufficient physiological excursion for Guber methods, and were not insufficient by force and work parameters for Edgerton-Brand, Burkhalter and Taylor methods. When the strength of the target muscleengine decreases to the M4 level, the effectiveness of the tested techniques significantly decreases: Thompson — up to 2 points by Kapandji, Steindler and Bunnell — up to 1–2, for others — tends to zero. Conclusions: in experimental study with physiological parameters and a functional state of the muscle-motor up to M5 — most of the opponenoplasty are effective, with a decrease in its strength to M4 — are ineffective. The obtained data allowed us to select the method of opponenoplasty according to the resources and functional state of the muscle-motor and to predict the effectiveness of treatment.Цель: определить в эксперименте эффективность различных методик опоненопластик, в том числе при снижении силовых характеристик мышц. Методы: проведено моделирование на 5 свежих анатомических препаратах кисти и предплечья и сравнительный анализ наиболее применяемых 7 методик опоненопластики. Методики отличались выбором мышцы, блок-шкива и места инсерции сухожилия на структуры I пальца. Тягу за транспонированные сухожилия осуществляли через электронный динамометр с регистрацией усилия, экскурсии, амплитуды отклонения I пальца. Рассчитывали необходимую силу и работу транспонированной мышцы для реализации эффективности методик в угловых показателях и в баллах по Kapandji. Результаты: для эффективности реализации методик Steindler, Thompson и Bunnell во всех вариантах инсерции необходимы показатели усилия, амплитуды и работы, соответствующие физиологическим характеристикам целевых мышц-двигателей, методики Guber — не соответствующие по параметрам недостаточной физиологической экскурсии, методик Edgerton и Brand, Burkhalter и Taylor — по параметрам силы и работы. При снижении силы целевой мышцы-двигателя до уровня М4 эффектив­ность протестированных методик существенно уменьшается: Thompson — до 2 баллов по Kapandji, Steindler и Bunnell — до 1–2, для других — стремится к нулю. Выводы: в эксперименте при физиологических параметрах и функциональном состоянии мышцы-двигателя до М5 большинство методик опоненопластик эффективны, при снижении силы до М4 — малоэффективны. Полученные данные позволяют подбирать методику ортопедического восстановления противопоставления I пальца в зависимости от ресурсов и функционального состояния мышц-двигателей и прогно­зировать эффективность лечения.Мета: визначити в експерименті ефективність різних методик опоненопластики, зокрема в разі зниження силових характеристик м’язів. Методи: проведено моделювання на 5 свіжих анатомічних препаратах кисті та передпліччя та порівняльний аналіз найбільш уживаних 7 методик опоненопластики, які відрізнялися вибором м’яза, блок-шківа та місця інсерції сухожилля на структури I пальця. Тягу за транспоноване сухожилля здійснювали через електронний динамометр із реєстрацією зусилля, екскурсії, амплітуди відхилення I пальця. Розраховували необхідну силу та роботу транспонованого м’яза для реалізації ефективності методик у кутових показниках і в балах за Kapandji. Результати: для ефективності реалізації методик Steindler, Thompson і Bunnell у всіх варіантах інсерції необхідні показники зусилля, амплітуди та роботи, відповідні фізіологічним характеристикам цільових м’язів-двигунів, методики Guber — які не відповідають за параметрами недостатній фізіологічній екскурсії, методик Edgerton і Brand, Burkhalter і Taylor — за параметрами сили та роботи. У разі зниження сили цільового м’яза-двигуна до рівня М4 ефективність протестованих методик істотно зменшується: Thompson — до 2 балів за Kapandji, Steindler і Bunnell — до 1–2, для інших — наближається до нуля. Висновки: в експерименті за умов фізіологічних параметрів і функціонального стану м’яза-двигуна до М5 більшість методик опоненопластики ефективні, у разі зниження сили до М4 — малоефективні. Отримані дані дозволяють підбирати методику ортопедичного відновлення протиставлення I пальця залежно від ресурсів і функціонального стану м’язів-двигунів та прогнозувати ефективність лікування.