Клініко-фізіологічна оцінка ефективності знеболювання дексалгіном у хворих травматологічного профілю
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
The article gives a clinical-physiological assessment of the efficacy of anaesthesia in patients with injuries. In order to control pain syndromes during the postoperative period, a large number of drug preparations were suggested: narcotic and nonnarcotic analgetics, neuroleptics, spasmolytics, etc. Taking into account the character of pain, its intensity and the area of a surgical intervention during slightly and moderately traumatizing operations in orthopaedics and traumatology, it is possible to use nonsteroid anti-inflammatory drug preparations, such as Dexalgin (one of its advantages consists in the absence of any considerable side effects). Thirty-two patients were examined at Sytenko Institute of Spine and Joint Pathology of the Academy of Medical Sciences of Ukraine (the City of Kharkiv). Both groups, 15 and 17 people, received at their postoperative period respectively Morphine and Dexalgin. Anaesthesia was assessed by the visual analogue scale, and histamine was studied simultaneously. The data were statistically assessed by calculating the mean value (X) and its error (Sx). Student’s test was used for determining the significance of differences between the above groups. The performed study demonstrated efficacy and good prospects of using Dexalgin for anaesthesia in traumatological clinical practice after minimally and moderately traumatizing operations.
В статье дана клинико-физиологическая оценка эффективности обезболивания у пациентов травматологического профиля. Для купирования болевого синдрома в послеоперационном периоде предложено большое количество средств: наркотические и ненаркотические анальгетики, нейролептики, спазмолитики и др. Учитывая характер боли, ее интенсивность, зону хирургического вмешательства при операциях малой и средней травматичности в ортопедии и травматологии, возможно применение нестероидных противовоспалительных препаратов, к которым относится дексалгин (одно из его преимуществ — отсутствие существенных побочных эффектов). В ГУ «ИППС им. проф. М.И. Ситенко АМН Украины» г. Харьков обследовано 32 пациента. Обе группы, 15 и 17 человек, получали в послеоперационном периоде морфин и дексалгин соответственно. Оценку обезболивания осуществляли по визуальной аналоговой шкале, параллельно исследовали гистамин. Статистическую обработку данных проводили путем вычисления средней (X) и ее ошибки (SX). Для определения значимости различий между группами использовали t-критерий Стьюдента. Проведенное исследование показало эффективность и перспективность использования дексалгина для обезболивания в травматологической клинике после операций малой и средней интенсивности.
У статті подано клініко-фізіологічну оцінку знеболювання у хворих травматологічного профілю. Для купірування больового синдрому в післяопераційному періоді запропоновано велику кількість засобів: наркотичні та ненаркотичні анальгетики, нейролептики, спазмолітики та ін. З урахуванням характеру болю, її інтенсивності, зони хірургічного втручання під час операції, невеликої та середньої травматичності в ортопедії та травматології можливе застосування нестероїдних протизапальних препаратів, до яких відноситься дексалгін (одна з його переваг — відсутність суттєвих побічних ефектів). У ДУ «ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка АМН України» обстежено 32 пацієнта. Обидві групи, 15 і 17 осіб, одержували в післяопераційному періоді морфін і дексалгін відповідно. Оцінку знеболювання здійснювали за візуальною аналоговою шкалою, паралельно досліджували гістамін. Статистичну обробку даних проводили шляхом обчислення середньої (X) та їх помилки (SX). Для визначення значимості розбіжностей поміж групами використовували t-критерій Стьюдента. Проведене дослідження показало ефективність і перспективність використання дексалгіну для знеболювання в травматологічній клініці після операцій невеликої та середньої інтенсивності.
В статье дана клинико-физиологическая оценка эффективности обезболивания у пациентов травматологического профиля. Для купирования болевого синдрома в послеоперационном периоде предложено большое количество средств: наркотические и ненаркотические анальгетики, нейролептики, спазмолитики и др. Учитывая характер боли, ее интенсивность, зону хирургического вмешательства при операциях малой и средней травматичности в ортопедии и травматологии, возможно применение нестероидных противовоспалительных препаратов, к которым относится дексалгин (одно из его преимуществ — отсутствие существенных побочных эффектов). В ГУ «ИППС им. проф. М.И. Ситенко АМН Украины» г. Харьков обследовано 32 пациента. Обе группы, 15 и 17 человек, получали в послеоперационном периоде морфин и дексалгин соответственно. Оценку обезболивания осуществляли по визуальной аналоговой шкале, параллельно исследовали гистамин. Статистическую обработку данных проводили путем вычисления средней (X) и ее ошибки (SX). Для определения значимости различий между группами использовали t-критерий Стьюдента. Проведенное исследование показало эффективность и перспективность использования дексалгина для обезболивания в травматологической клинике после операций малой и средней интенсивности.
У статті подано клініко-фізіологічну оцінку знеболювання у хворих травматологічного профілю. Для купірування больового синдрому в післяопераційному періоді запропоновано велику кількість засобів: наркотичні та ненаркотичні анальгетики, нейролептики, спазмолітики та ін. З урахуванням характеру болю, її інтенсивності, зони хірургічного втручання під час операції, невеликої та середньої травматичності в ортопедії та травматології можливе застосування нестероїдних протизапальних препаратів, до яких відноситься дексалгін (одна з його переваг — відсутність суттєвих побічних ефектів). У ДУ «ІПХС ім. проф. М. І. Ситенка АМН України» обстежено 32 пацієнта. Обидві групи, 15 і 17 осіб, одержували в післяопераційному періоді морфін і дексалгін відповідно. Оцінку знеболювання здійснювали за візуальною аналоговою шкалою, паралельно досліджували гістамін. Статистичну обробку даних проводили шляхом обчислення середньої (X) та їх помилки (SX). Для визначення значимості розбіжностей поміж групами використовували t-критерій Стьюдента. Проведене дослідження показало ефективність і перспективність використання дексалгіну для знеболювання в травматологічній клініці після операцій невеликої та середньої інтенсивності.
Опис
Бібліографічний опис
2, 57–59
