Функціональне лікування діафізарних переломів кісток гомілки з використанням гіпсової пов’язки або стрижневого апарата

Abstract

The article is prepared for practical traumatologists. Three main conditions required for the natural process of bone healing with the forming of periosteal bone regenerate are identified and substantiated by the authors. They are following: the presence of intact area with periosteum and muscle that were peeled off the fragments; the forming of fibrin-blood clot near the fragments; the presence of internal intention of fibrin-cell blastema on the stage of proliferation and differentiation of mesenchyme cells. These conditions should be taken into consideration while choosing the methods of reduction of tibia fragments, method of their fixation and regimen of functional activity of injured extremity. Moreover, before choosing the fixation method the grade of fragments fixity in periosteum-muscle envelope should be analyzed. The author proposed the classification of fixity, based on the severity of initial displacement according to radiographic findings: I grade — initial displacement of tibia fragments does not exceed 1/3 of its cross-section; II grade - initial displacement of fragments exceeds 1/3 of its cross-section, but does not exceed the bounds of cross-section, fibula is damaged approximately on the same level, periosteum-muscle envelope is damaged on ½ approximately; III grade – displacement of tibia and fibula exceed their cross-section with shortening, severe damage of periosteum and muscles. The techniques of functional treatment of acute fractures using plaster bandage and original external fixator are described in details.Статья подготовлена для практикующих врачей-травматологов. Авторы выделили и обосновали три основных условия, необходимых для естественного течения процесса регенерации кости с образованием периостального костного регенерата: наличие уцелевших участков надкостницы с мышцами, которые отслоились от отломков; образование фибрин-кровяного сгустка в околоотломковой зоне; наличие внутренних напряжений фибрин-клеточной бластемы на этапе пролиферации и дифференциации мезенхимальных клеток. Данные условия необходимо учитывать при выборе способа вправления отломков костей голени, способа их фиксации и режима функциональной активности поврежденной конечности. Кроме этого, при выборе способа фиксации отломков необходимо анализировать степень фиксированности отломков надкостнично-мышечным футляром. Для этого авторы предложили классификацию фиксированности отломков, основанную на величине первичного смещения отломков, выявляемого рентгенологически: I степень — первичное смещение отломков большеберцовой кости не превышает 1/3 ее поперечного сечения, приблизительно в трети случаев малоберцовая кость не повреждается или ломается на другом уровне, повреждение надкостнично-мышечного футляра незначительно; II — первичное смещение отломков большеберцовой кости превышает 1/3, но не выходит за пределы ее поперечного сечения, малоберцовая кость повреждается примерно на том же уровне, надкостнично-мышечный футляр разрушается приблизительно на 1/2; III — смещение отломков обеих костей голени на полный поперечник и по длине, значительный разрыв надкостницы и мышц. Подробно изложены методики функционального лечения свежих переломов голени с использованием гипсовой повязки и авторских стержневых аппаратов внешней фиксации.Стаття підготовлена для лікарів-травматологів. Автори виокремили та обґрунтували три основних умови, необхідні для природного перебігу процесу регенерації кістки з утворенням періостального кісткового регенерату: наявність уцілілих ділянок окістя з м’язами, які відшарувалися від відламків; утворення фібрин-кров’яного згустку в навколовідламковій зоні; наявність внутрішніх напружень фібрин-клітинної бластеми на етапі проліферації та диференціації мезенхімальних клітин. Зазначені умови необхідно враховувати під час вибору способу вправлення відламків кісток гомілки, способу їх фіксації і режиму функціональної активності ушкодженої кінцівки. Крім цього, обираючи спосіб фіксації відламків, необхідно аналізувати ступінь їх фіксованості окістно-м’язовим футляром. Для цього автори запропонували класифікацію фіксованості відламків, засновану на величині первинного їх зміщення, виявленої рентгенологічно: I ступінь — первинне зміщення відламків великогомілкової кістки не перевищує 1/3 її поперечного перерізу, приблизно в третині випадків малогомілкова кістка не ушкоджується або ламається на іншому рівні, ушкодження окісно-м’язового футляра незначне; II — первинне зміщення відламків великогомілкової кістки перевищує 1/3, але не виходить за межі її поперечного перерізу, малогомілкова кістка ушкоджується приблизно на тому ж рівні, окісно-м’язовий футляр руйнується приблизно на 1/2; III — зміщення відламків обох кісток гомілки на повний поперечник і по довжині, значний розрив окістя і м’язів. Докладно описані методики функціонального лікування свіжих переломів гомілки з використанням гіпсової пов’язки і авторських стрижневих апаратів зовнішньої фіксації.