Лікування переломів, переломо-вивихів таранної кістки, підтаранних вивихів стопи та суміжних пошкоджень

Abstract

Морфологічне дослідження судинної структури таранної кістки виявило різну щільність судин на одиницю площі в окремих ділянках кістки з найбільшими показниками в зоні блоку. Виявлені особливості судинної мережі пояснюють розвиток аваскулярних некрозів в зоні блоку при пошкодженнях таранної кістки в ділянці розташування та входження в неї кровопостачаючих судин. Порівняльний аналіз лікування хворих з тяжкими пошкодженнями таранної кістки виявив перевагу диференційного підходу та запропонованих технологій лікування хворих основної групи, за рахунок чого отримані добрі та задовільні анатомо-функціональні результати в 40,9% і 59,1% (відповідно 21,05% і 57,9% в контрольній групі). Незадовільні результати лікування в контрольній групі становили 21,05%, що зумовлено розвитком аваскулярних некрозів таранної кістки, її порочних зрощень, а також ранніх артрозів гомілковостопного та підтаранного суглобів. В основній групі такі ускладнення не спостерігались, за винятком артрозів в 56,5%. Обґрунтовані та оптимізовані хірургічні доступи, які ураховують напрямки зміщення фрагментів таранної кістки, характер та якість пошкоджень, забезпечують анатомічне та малотравматичне вправлення і стабільну фіксацію фрагментів. Впровадження обґрунтованих методів та способів лікування тяжких пошкоджень таранної кістки дозволило скоротити термін лікування та відновлення працездатності в основній групі порівняльно з контрольною в середньому на один місяць.