Особливості надання медичної допомоги хворим із вогнепальними пораненнями ліктьового суглоба

Спрощена сторінка документа
dc.contributor.authorЛоскутов О.Є.
dc.contributor.authorДоманський А.М.
dc.contributor.authorЖердєв І.І.
dc.contributor.authorЛушня С.Л.
dc.date.accessioned2025-11-18T09:10:41Z
dc.date.available2025-11-18T09:10:41Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractВогнепальні ушкодження ліктьового суглоба за частотою посідають третє місце після колінного та плечового. Особливості анатомічної та функціональної будови ліктьового суглоба, близьке розташування судинно-нервових утворень, сприятливі умови для розвитку інфекції визначають тяжкість перебігу вогнепальних поранень й обумовлюють складність лікування. Мета. Оцінити частоту і характер вогнепальних поранень ліктьового суглоба в структурі загальної бойової травми, а також визначити обсяг медичної допомоги та напрямок лікування таких ушкоджень в умовах обласної лікарні як етапу надання допомоги. Методи. У ретроспективне дослідження включено 1 809 пацієнтів (96,0 % чоловіків, середній вік (33,7 ± 0,2) року). Вогнепальні поранення кінцівок виявлено в 1 013 (56,0 %) постраждалих, із них ліктьового суглоба — у 25 (2,47 %). Мінно-вибухові поранення були у 22 (88 %) пацієнтів, кульові — в 3 (12 %). Результати. Тактика лікування вогнепальних ушкоджень ліктьового суглоба залежала від тяжкості стану постраждалих і характеру супутніх травматичних ушкоджень. У структурі бойової травми ліктьового суглоба більшість становили поєднані (52 %) та множинні (40 %) ушкодження та супроводжувались вогнепальним переломом кісток у 60 %. У пацієнтів, які перебували в тяжкому стані, застосовано тактику Damage control із двох етапів. На першому переломи фіксували гіпсовими лонгетами або апаратами зовнішньої фіксації (АЗФ), рани не піддавали пов­ноцінній хірургічній обробці (ХО), а лише промивали антисептиками та видаляли видимі сторонні тіла. У хворих із м’якотканинними ушкодженнями проводили первинну ХО ран відповідно до загальних принципів, травмовані нерви не відновлювали. На другому етапі, після стабілізації хворих, виконували повторну ХО ран. Після їх неускладненого загоєння демонтували АЗФ і замінювали метод фіксації на накістковий остеосинтез. Висновки. Рекомендовано виконувати стабілізацію внутрішньосуглобових вогнепальних переломів ділянки ліктьового суглоба за допомогою АЗФ і після неускладненого загоєння ран переходити на заглибний остеосинтез.
dc.identifier.citationЛоскутов, О.Є., Доманський, А.М., Жердєв, І.І., & Лушня, С.Л. (2021). Особливості надання медичної допомоги хворим із вогнепальними пораненнями ліктьового суглоба. Ортопедія, травматологія та протезування, (1), 5-8. http://dx.doi.org/10.15674/0030-5987202115-8
dc.identifier.issn0030-5987
dc.identifier.urihttps://archive.sytenko.org.ua/handle/123456789/3081
dc.language.isouk
dc.subjectліктьовий суглоб
dc.subjectвогнепальні поранення
dc.subjectлікування
dc.titleОсобливості надання медичної допомоги хворим із вогнепальними пораненнями ліктьового суглоба
dc.title.alternativeFeatures of medical care in patients with elbow joint gunshot wounds
dc.typeArticle

Файли

Оригінальний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Зображення мініатюри
Назва:
3.pdf
Розмір:
718.56 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Завантажити
Ліцензійний пакет
Зараз показано 1 - 1 з 1
Немає доступних мініатюр
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити

Колекції

2021, №1