Хірургічне лікування пацієнтів із переломами кісточок гомілки та ушкодженням синдесмозу

Abstract

Treatment of unstable ankle joint fractures with damage of syndesmosis is one of important problems in modern traumatology practice.Objective: to evaluate the results of surgical treatment of patients with ankle joint fractures and damage of syndesmosis due to analysis of functional ankle state and assessment of life quality in postoperative period.Methods: we analyzed the results of surgeries of 80 patients (18–67 y. o.) with ankle joint fracture and damage of syndesmosis. In all cases we made os­teosynthesis and restoring of syndesmosis stability with following course of rehabilitation, which was the same in our groups. In the main group 44 patients we used developed devices (modeling plates with polyaxial screws blocking for external malleous and tight loops for syndesmosis stabilization). In comparative group (36 patients) we used method АО/ASIF (for external malleous we used AO ⅓ and 1–2 cortical screws of 3.5 mm for syndesmosis fixation). We assessed the results of treatment in 3, 6, 12 months after surgery with 100 score Ankle-Hindfoot Scale AOFAS and SF-36 system.Results: it was established that in the early terms after surgery (3 mon.) in the main group the functional results were better according to AOFAS scale on 17 %. The quality of life according to SF-36 was also better: the signs of physical condition — 21 %, psychological — 7.4 %.Conclusions: suggested method combines stable osteosynthesis of external malleous fractures with stable dynamic fixation of syndesmosis, it allow in improve the life quality and to get excellent and good results in 95.5 % cases.

Лечение нестабильных переломов лодыжек с повреждением межберцового синдесмоза (МБС) является важной проблемой современной травматологии.Цель: оценить результаты хирургического лечения пациентов с переломами лодыжек и повреждением МБС путем анализа показателей функционального состояния голеностопного сустава и оценки качества жизни в послеоперационном периоде.Методы: проанализированы результаты хирургического лечения 80 больных (от 18 до 67 лет) с переломами лодыжек и повреждением МБС. Всем пациентам выполнено хирургическое вмешательство (остеосинтез лодыжек и восстановление стабильности МБС) с последующим комплексом реабилитационных мероприятий, идентичным в группах наблюдения. У пациентов группы исследования (44 человека) использованы разработанные устройства (премоделированные пластины с возможностью полиаксиального блокирования винтов для остеосинтеза перелома наружной лодыжки и напряженные петли для стабилизации МБС); в группе сравнения (36) применена методика АО/ASIF (для остеосинтеза малоберцовой кости использованы третьтрубчатые пластины АО, для фиксации МБС — 1–2 позиционных 3,5 мм кортикальных винта). Оценивали результаты лечения через 3, 6 и 12 мес. после операции с помощью 100-балльной шкалы Ankle-Hindfoot Scale AOFAS и системы SF-36.Результаты: установлено, что в ранние сроки после операции (3 мес.) в группе исследования функциональные результаты по шкале AOFAS были лучшими на 17 %. Качество жизни по системе SF-36 в группе исследования также было существенно лучше: по показателю физического компонента здоровья — на 21 %, психологического — на 7,4 %.Выводы: предложенная методика сочетает стабильный остеосинтез переломов латеральной лодыжки со стабильной динамической фиксацией МБС, что позволяет повысить качество жизни пациентов, а также получить отличные и хорошие результаты лечения в 95,5 % случаев.

Лікування нестабільних переломів кісточок із ушкодженням міжгомілкового синдесмозу (МГС) є важливою проблемою сучасної травматології.Мета: оцінити результати хірургічного лікування пацієнтів із переломами кісточок та ушкодженням МГС шляхом аналізу показників функціонального стану надп’ятково-гомілкового суглоба й оцінювання якості життя в післяопераційному періоді.Методи: проаналізовано результати хірургічного лікування 80 хворих (від 18 до 67 років) із переломами кісточок і ушкодженням МГС. Усім пацієнтам виконано хірургічне втручання (остеосинтез кісточок і відновлення стабільності МГС) із подальшим комплексом реабілітаційних заходів, ідентичним у групах спостереження. У пацієнтів групи дослідження (44 особи) використано розроблені пристрої (премодельовані пластини з можливістю поліаксіального блокування гвинтів для остеосинтезу перелому зовнішньої кісточки та напружені петлі для стабілізації МГС); у групі порівняння (36) застосовано методику АТ / ASIF (для остеосинтезу малогомілкової кістки використані третинотрубчасті пластини АО, для фіксації МГС — 1–2 позиційних 3,5 мм кортикальних гвинта). Оцінювали результати лікування через 3, 6 та 12 міс. після операції за допомогою 100-бальної шкали Ankle-Hindfoot Scale AOFAS і системи SF-36.Результати: встановлено, що в ранні терміни після операції (3 міс.) у групі дослідження функціональні результати за шкалою AOFAS були кращими на 17 %. Якість життя за системою SF-36 у групі дослідження також була істотно кращою: за показником фізичного компонента здоров’я — на 21 %, психологічного — на 7,4 %.Висновки: запропонована методика поєднує стабільний остеосинтез переломів латеральної кісточки зі стабільною динамічною фіксацією МГС, що дає змогу підвищити якість життя пацієнтів, а також отримати відмінні та добрі результати лікування в 95,5 % випадків.