Розташування відламків у випадках переломів Рilon і вибір способу їх зіставлення та утримання

Abstract

Pilon fractures are isolated in a separate group, which unites some similar signs: these fractures result from an axial load and their location is epimetaphyseal, fracture planes passing through the articular area of the tibia. The choice of the method of reduction and fixing of fragments in such compound and multiform fractures should be based on detailed knowledge of their configuration, mechanical cooperation as well as on the prognostic assessment of residual deformities. The work is based on experience of treating 51 casualties with fractures of the distal epimetaphysis of crural bones at the age from 18 to 80 years. It is shown that in pilon fractures of 43 B type the reposition of fragments by traction is effective, when the free tibial fragment is located on the anterointernal or posterointernal part of the epimetaphysis. If the fragment is located on the external part of the epimetaphysis and combined with a fibial fracture, an attempt to reduce it by traction is more often ineffective. In pilon fractures of43 Ctype it is possible to isolate the main fragment, which includes the largest part of the articular surface. Traction reposition of fragments in such a type of fractures was achieved in one third of patients with a small value of displacement. It is advisable to use close traction reposition (by traction or with a device) as the first stage, thereby making it possible to reduce the main fragments and reveal those ones, which are to be reduced in an open way. The above thing makes it possible to operate selectively and with little traumatism.

Переломы Рilon выделены в отдельную группу, объединенную по ряду сходных признаков: они возникают от действия осевой нагрузки, локализуются эпиметафизарно с прохождением плоскостей излома через суставную площадку большеберцовой кости. При таких сложных и многообразных переломах выбор способа сопоставления и фиксации отломков должен основываться на их взаиморасположении, механическом взаимодействии, а также на прогностической оценке остаточных деформаций. Работа основана на опыте лечения 51 пострадавшего в возрасте от 18 до 80 лет с переломами дистального эпиметафиза берцовых костей. Показано, что при переломах Рilon типа 43 В вправление отломков путем тракции является эффективным при расположении свободного отломка большеберцовой кости по передневнутренней или задневнутренней части эпиметафиза. При локализации фрагмента по наружной части эпиметафиза и сочетании с переломом малоберцовой кости попытка вправления его тракцией часто бывает неэффективной. При переломах Рilon типа 43 С можно выделить основной отломок, включающий наибольшую часть суставной поверхности. Тракционное вправление отломков при таком типе переломов было достигнуто у трети больных с небольшой величиной смещения. Использование закрытого тракционного вправления (вытяжением или аппаратом) целесообразно в качестве первого этапа, позволяющего сопоставить основные отломки и выявить подлежащие открытому сопоставлению. Это дает возможность сделать хирургическое вмешательство избирательным и малотравматичным.

Переломи Рilon виокремлено в групу, яку об’єднано за подібними ознаками: вони виникають від дії осьового навантаження, локалізовані епіметафізарно з проходженням площин зламу через суглобову поверхню великогомілкової кістки. У випадках цих складних і різноманітних переломів вибір способу зіставлення і фіксації відламків повинен ґрунтуватися на їх взаємному розташуванні, механічній взаємодії, а також на прогностичній оцінці залишкових деформацій. Робота базується на досвіді лікування 51 постраждалого віком від 18 до 80 років з переломами дистального епіметафіза гомілкових кісток. Показано, що у випадках переломів Рilon типу 43 В вправлення відламків шляхом тракції є ефективним, якщо вільний відламок великогомілкової кістки розташований по передньо або задньовнутрішній частині епіметафіза. У випадку локалізації фрагмента по зовнішній частині епіметафіза і поєднання з переломом малогомілкової кістки спроба вправляння його тракцією частіше буває неефективною. У разі переломів Рilon типу 43 С можна виділити основний відламок, що містить найбільшу частину суглобової поверхні. Тракційне вправлення відламків у разі такого типу переломів було досягнуто в третини хворих з незначним розміром зсуву. Використання закритого тракційного вправляння (витягнення або апаратом) є доцільним на першому етапі, що дозволяє зіставити основні відламки і виявити ті, які підлягають відкритому зіставленню. Це дає змогу зробити хірургічне втручання вибірковим і малотравматичним.