Ультразвукова доплерографія і КТ-ангіографія в діагностиці структурно-функціональних порушень у вертебробазилярному басейні

Abstract

Instrumental work-up of the structural-functional condition of vertebrobasilar pool vessels in syndromic vertebrobasilar insuf­ficiency (SVI) for the determination of precise causative factor is the actual question because of choice of treatment tactic that de­pends on it. Purpose: to define diagnostic facilities of doppler ul­trasound and CT angiography for the structural-functional dis­turbance revealing in the vertebral arteries with SVI. Methods: we examined 164 patients with the clinical sings of SVI syndrome. During the examination of vertebrobasilar pool vessels, it has been paid attention to their course, size, possibility, clearance condition. Results: asymmetry of maximal systolic bloodstream speed in the vertebral arteries over 30 % was the persistent sign in 155 (94.5 %) patients. Objective criteria of the spinal unit damage were found in 124 (75.6 %) patients, and in 31 (18.9 %) these signes were not found, but anatomical peculiarities of the vertebral arteries were revealed — hypolasia, tortousity, that determined clinical symptoms of SVI. In 9 patients (5.5 %) objec­tive data of structural-functional disturbance in vertebral arteries was not found. In four (2.4 %) out of them contrast brain vessels CT examination revealed building anomalies in the cir­cle of Willis accompanied with clinical symptoms of SVI. In other 5 (3.1 %) patients SVI symptoms masked brain neurological diseases.Conclusions: features of the qualitative and quantitive measurement characteristics are defined of vertebral arteries bloodstream in the visualization of their anatomic building peculiarities, that allows to reveal pathological hemodynamic changes in vertebrobasilar pool resulting into SVI syndrome de­velopment in the cervical spine.

Инструментальная диагностика структурно-функционального состояния сосудов вертебробазилярного бассейна при развитии симптомокомплекса вертебробазилярной недостаточности (ВБН) с установлением точной ее причины остается актуальным вопросом, так как от этого зависит выбор тактики лечения и его результат. Цель: определить диагностические возможности ультразвуковой допплерографии с КТ-ангиографией для выявления структурно-функциональных нарушений в позвоночных артериях при ВБН. Методы: обследовано 164 больных с клинической симптоматикой синдрома ВБН. При анализе сосудов вертебробазилярного бассейна обращали внимание на направление их хода, размеры сосуда, проходимость, состояние просвета. Результаты: асимметрия максимальной систолической скорости кровотока в позвоночных артериях более 30 % была постоянным признаком у 155 (94,5 %) больных. Объективные критерии поражения позвоночного двигательного сегмента отмечены у 124 (75,6 %) пациентов, а у 31 (18,9 %) не выявлены, но обнаружены анатомические особенности позвоночных артерий — гипоплазия и извитость, что обусловило клиническую симптоматику ВБН. У 9 (5,5 %) больных объективных данных структурно-функциональных нарушений позвоночных артерий не обнаружено. Из них у 4 (2,4 %) при КТ-обследовании с контрастным усилением сосудов головного мозга выявлены аномалии строения виллизиевого круга, что сопровождалось клинической симптоматикой ВБН. У других 5 (3,1 %) больных под симптоматикой ВБН маскировались неврологические заболевания головного мозга. Выводы: определены особенности измерения количественных и качественных характеристик кровотока позвоночных артерий при визуализации анатомических особенностей их строения. Это позволило выявить патологические изменения гемодинамики в вертебробазилярном бассейне, которые приводят к развитию синдрома ВБН при заболеваниях и повреждениях шейного отдела позвоночника.

Інструментальна діагностика структурно-функціонального стану судин вертебробазилярного басейну за умов розвитку симптомокомплексу вертебробазилярної недостатності (ВБН) із встановленням точної її причини залишається актуальним питанням, оскільки від цього залежить вибір тактики лікування та його результат. Мета: визначити діагностичні можливості ультразвукової доплерографії з КТ-ангіографією для виявлення структурно-функціональних порушень у хребових артеріях за ВБН. Методи: обстежено 164 хворих з клінічною симптоматикою синдрому ВБН. Під час аналізу судин вертебробазилярного басейну звертали увагу на їх напрямок, розміри, прохідність, стан просвіту. Результати: асиметрія максимальної систолічної швидкості кровотоку в хребтових артеріях понад 30 % була постійною ознакою у 155 (94,5 %) хворих. Об’єктивні критерії ураження хребтового рухового сегмента відзначені у 124 (75,6 %) пацієнтів, а у 31 (18,9 %) не виявлені, але встановлені анатомічні особливості хребтових артерій — гіпоплазія і звивистість, що зумовило клінічну симптоматику ВБН. У 9 (5,5 %) хворих об’єктивних показників структурно-функціональних порушень хребтових артерій не визначено. Із них у 4 (2,4 %) під час КТ-обстеження з контрастним посиленням судин головного мозку виявлені аномалії будови артеріального кола мозку, що супроводжувалося клінічною симптоматикою ВБН. В інших 5 (3,1 %) пацієнтів під симптоматикою ВБН маскувалися неврологічні захворювання головного мозку. Висновки: визначено особливості вимірювання кількісних і якісних характеристик кровотоку хребтових артерій під час візуалізації анатомічних особливостей їх будови. Це дало змогу виявити патологічні зміни гемодинаміки у вертебробазилярному басейні, які призводять до розвитку синдрому ВБН після захворювань і ушкоджень шийного відділу хребта.