Тенодез сухожилля довгої головки біцепса за його патології

Abstract

One of the causes of pain and dysfunction of the shoulder joint may be inflammation or injury of intraarticular or extraarticular part of long head of the biceps (LHB). Different versions ofLHB pathology are the indication for surgical treatment, namely to tenodesis or tenotomy of LHB. There are many methods and locations for LHB tendon fixation, but consensus on their use is absent.Objective: To determine the best method and location for LHB fixation taking into considerations types of it’s pathology. Methods: A retrospective analysis of treatment in 37 patients (26 men, 11 women from 18 to 79 years) with various types of LHB tendon pathology in the period from 2009 to 2015.In the preoperative period, in all patients clinical loading provocative Speed, O'Brien, Yergasson test provided, humeral joint radiography and MRI studies performed. Options for surgical treatment were: tenotomy, tenodesis with anchor fixation, tenodesis with interferential screws, subpectoral fixation using Endobutton system and subpectoral tenodesiswith transposal fixation. Results: performing choice of surgical treatment in biceps pathology, besides the morphology of LHB tendon injury, one must take into consideration the patient’s age, level of physical activity and work, and the associated pathology of humeral joint. Application of biceps tenotomy in patients older than 50 years with low physical activity and non intensive the labor activity allows to reduce the operation time, intraoperative injury and to get good results without significant reduction in functional outcomes. Application of subpectoral tenodesis of LHB tendon with Endobutton system and transossal fixation results in the best functional outcome.

Одной из причин болевого синдрома и нарушения функции плечевого сустава может быть воспаление или повреждение внутрисуставной, или внесуставной части длинной головки бицепса (ДГБ). Различные варианты патологии ДГБ являются показанием для хирургического лечения, а именно тенодеза или тенотомии сухожилия ДГБ. Известно множество методов и мест фиксации сухожилия ДГБ, однако единого мнения по их применению нет.Цель: определить оптимальный метод и место фиксации ДГБ при различных видах его патологии.Методы: проведен ретроспективный анализ результатов лечения 37 пациентов (26 мужчин, 11 женщин от 18 до 79 лет) с различными видами патологии сухожилия ДГБ за период с 2009 по 2015 гг. В предоперационном периоде всем пациентам выполняли клиническое обследование с обязательными провокационными нагрузочными тестами Speed, O’Brien, Yergasson, рентгенографию плечевого сустава и МРТ-исследование. Варианты хирургической коррекции были такими: тенотомия, тенодез с фиксацией якорными фиксаторами, тенодез с фиксацией интерферентными винтами, субпекторальная фиксация с помощью системы Endobutton и субпекторальный тенодез с трансоссальной шовной фиксацией.Результаты: при выборе метода хирургического лечения патологии бицепса, кроме морфологии повреждения сухожилия ДГБ, необходимо учитывать возраст пациента, уровень физической и трудовой активности, а также ассоциированные нарушения плечевого сустава. Применение тенотомии бицепса у пациентов старше 50 лет с низкой физической и трудовой активностью позволяет сократить продолжительность операции, снизить интраоперационную травму и получить хорошие результаты без существенного снижения функциональных результатов лечения. Применение субпекторального тенодеза сухожилия ДГБ с фиксацией при помощи системы Endobutton и трансоссальной фиксации позволило получить наилучшие функциональные результаты лечения.

Однією з причин больового синдрому і порушення функції плечового суглоба може бути запалення або ушкодження внутрішньосуглобової або позасуглобової частини довгої головки біцепса (ДГБ). Різні варіанти патології ДГБ є показанням для хірургічного лікування, а саме тенодезу або тенотомії сухожилка ДГБ. Відомо безліч методів та місць фіксації сухожилка ДГБ, проте єдиної думки щодо їх застосування немає.Мета: визначити оптимальний метод та місце фіксації ДГБ за різних видів його патології.Методи: проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 37 пацієнтів (26 чоловіків, 11 жінок від 18 до 79 років) з різними видами патології сухожилка ДГБ за період з 2009 по 2015 рр. У передопераційному періоді всім пацієнтам виконували клінічне обстеження з обов’язковими провокаційними навантажувальними тестами Speed, O’Brien, Yergasson, рентгенографію плечового суглоба і МРТ-дослідження. Варіанти хірургічної корекції були такими: тенотомія, тенодез із фіксацією якірними фіксаторами, тенодез із фіксацією інтерферентними гвинтами, субпекторальна фіксація за допомогою системи Endobutton і субпекторальний тенодез із трансосальною шовною фіксацією.Результати: під час вибору методу хірургічного лікування патології біцепса, крім морфології ушкодження сухожилка ДГБ, необхідно враховувати вік пацієнта, рівень фізичної та трудової активності, а також асоційовані порушення плечового суглоба. Застосування тенотомії біцепса в пацієнтів старших за 50 років з низькою фізичною і трудовою активністю дає змогу скоротити тривалість операції, знизити інтраопераційну травму і отримати хороші результати без істотного зниження функціональних результатів лікування. Застосування субпекторального тенодезу сухожилка ДГБ з фіксацією за допомогою системи Endobutton і трансосальної фіксації дали змогу отримати найкращі функціональні результати лікування.