Group antibodies as factors specifically influencing erythrocytes sedimentation rate

Abstract

Використання методу визначення швидкості осідання ерит­роцитів (ШОЕ) визнано для моніторингу запального процесу, при цьому досліджено роль прозапальних білків у підвищенні ШОЕ. Мета. Оцінити роль групових антитіл у специфічному підвищенні ШОЕ. Методи. Для дослідження використовували еритроцити з антикоагулянтом ЕДТА. ШОЕ вимірювали після контакту еритроцитів з фізіологічним розчином (негативний контроль), стандартними антитілами анти-А і анти-В класу IgM, поліклональними сироватками анти-А, анти-В, анти-А, В (дослід), а також сироваткою крові групи АВ у співвідношенні 1 : 3: 0,2 мл еритроцитів і 0,6 мл фізіологічного розчину або сироватки. Результати оцінювали через одну та 12 год інкубації за кімнатної температури та 4 °C. Результати. Контакт антитіл IgM анти-А у розведенні 1 : 30 з еритроцитами А призводив до підвищення ШОЕ (від (3,25 ± 0,50) до (83,7 ± 1,60)) мм/год (p < 0,001) з наявністю червоного осаду. Контакт еритроцитів з поліклональною цитратною плазмою (або сироваткою) у співвідношенні 1 : 2 призводив до аналогічного підвищення ШОЕ зі специфічним зв’язуванням. Анти-А, В сироватка підвищувала ШОЕ у А ерит­роцитів (до (53,00 ± 2,64) мм/год) (p < 0,001) з наявністю червоного осаду, а анти-В сироватка не мала такого ефекту: ШОЕ — (5,25 ± 0,50) мм/год (p > 0,05). Сироватка крові, поглинена відповідними еритроцитами, показала знижені значення ШОЕ. Після абсорбції анти-А-антитіл А-еритроцитами сироватка крові втратила здатність специфічно підвищувати ШОЕ у А еритроцитів. Висновки. Групові антитіла здатні специфiчно підвищувати ШОЕ. Винайдена властивість може бути зменшена методом специфічної абсорбції сироваток. Лікарі можуть розглядати роль групових аутоімунних антитіл у підвищенні ШОЕ у пацієнтів. Для нормалізації цього показника може бути корисною терапія, спрямована на регуляцію аутоімунної гуморальної активації та специфічну абсорбцію. Ключові слова. Еритроцити, седиментація, підвищення, сироватка, антитіла.