Біомеханічні аспекти ендо-екзо-протезування нижніх кінцівок
Завантаження...
Файли
Дата
2024-04-25
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
Із методикою остеоінтеграції та ендо-екзо-протезування (ЕЕП) пов’язуються перспективи створення нових можливостей у реабілітації пацієнтів з ампутаціями кінцівок. Результати практичного її застосування вказують на увагу до аналітичного розгляду всіх складових й етапів. Мета. Обґрунтувати доцільність та напрями проведення досліджень, розробок теоретичних і практичних засад ЕЕП з позицій повного циклу, включаючи як проблематику остеоінтеграції, так і функціональні якості, конструктивні та технологічні принципи стосовно самих протезів, методології процесу освоєння та користування ними. Результати. Розглянуто біомеханічні й інші аргументи, якими обґрунтовуються об’єкти досліджень, розробок медико-технічних і медико-технологічних засобів, у тому числі конструкцій ендо-екзо-протезів, методик навчання користуванню ними, оцінювання якості локомоцій, підвищення надійності контакту «імплантат – кістка». Запропоновано конструктивний принцип протезу стегна зі знімним розвантажувальним модулем, який встановлюється на етапі його освоєння, а в необхідних випадках і за постійного користування. Показані можливості методу розпізнавання біомеханічних образів рухів для навчання пацієнтів ходінню на протезах, для налагодження функціональних вузлів й оцінювання якості протезування. Висновки. Проблема ендо-екзо-протезування вперше розглянута з позицій вимог до функцій та якостей власне протезів. Обгрунтовані напрями застосування та значення методик клінічної, експериментальної та математичної біомеханіки для аналізу й розробки функціональної структури ендо-екзо-протезів, для зменшення ризиків під час користування ними.
Опис
Ключові слова
ендо-екзо-протезування, вимоги до функцій ендо-екзо-протезів, біомеханічні образи (патерни) рухів
Бібліографічний опис
Сітенко, О.М., & Сітенко, Т.О. (2024). Біомеханічні аспекти ендо-екзо-протезування нижніх кінцівок. Ортопедія, травматологія та протезування, (2), 69–75. https://doi.org/10.15674/0030-59872024269-75