<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

Ускладнення верхніми плечовими паралічами ушкодження манжети, що обертається: міф дельтовидного м’яза та механіка плечолопаткового суглоба

Вантажиться...
Ескіз

Дата

ORCID

Науковий ступінь

Рівень дисертації

Шифр та назва спеціальності

Рада захисту

Установа захисту

Науковий керівник/консультант

Члени комітету

Назва журналу

Номер ISSN

Назва тому

Видавець

Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»

Анотація

The authors examined 97 different damages in the shoulder joint region, including neurological, traumatic and mixed ones. It was revealed that isolated “axillary paralysis” (12 cases) did not cause any motor disturbances, except for inconstant weakness of extension (retroversion) and internal rotation of the arm, and preservation of the suprascapular nerve ensured active movements of the humeroscapular joint even in total brachial plexitis. It turned out that in case of deltoid muscle paralysis even a partially damaged rotatory cuff was sometimes able to abduct the arm. Isolated suprascapular paralysis resulted in a complete loss of function of the humeroscapular joint. Operations were made on 71 patients with complete or partial ruptures of the rotatory cuff, complicated by “axillary paralysis” separately or as by a component of brachial plexitis (including 40 cases of the so-called “terrible triad” of the shoulder joint). Surgical restoration of the rotatory cuff made it possible to receive 58 excellent and good results, including 7 patients, whose deltoid muscle paralysis proved to be irreversible. On the basis of their results the authors drew a conclusion that the rotatory cuff played the leading part in movements of the humeroscapular joint, the supraspinous muscle and suprascapular nerve serving as keys to diagnosis of superior brachial paralyses.
Авторы исследовали 97 различных поражений области плечевого сустава, включая неврологические, травматические и смешанные. Обнаружено, что изолированный «подкрыльцовый паралич» (12 наблюдений) не вызывает двигательных расстройств, кроме непостоянной слабости разгибания (ретроверсии) и внутренней ротации плеча, а сохранение надлопаточного нерва обеспечивает активные движения плечелопаточного сустава даже при тотальном брахиоплексите. Оказалось, что при параличе дельтовидной мышцы и частично поврежденная вращающая манжета иногда способна отводить плечо. Изолированный надлопаточный паралич приводит к полной нефункциональности плечелопаточного сустава. Прооперирован 71 больной с полными и частичными разрывами вращающей манжеты, осложненными «подкрыльцовым параличом» отдельно или в составе брахиоплексита (в том числе 40 случаев так называемой «ужасной триады» плечевого сустава). Хирургическое восстановление вращающей манжеты позволило получить 58 отличных и хороших результатов, в том числе у 7 пациентов, паралич дельтовидной мышцы у которых оказался необратимым. На основе полученных результатов авторы пришли к выводу, что главной в движениях плечелопаточного сустава является вращающая манжета, а ключом к диагностике верхних плечевых параличей служат надостная мышца и надлопаточный нерв.
Автори дослідили 97 різних уражень ділянки плечового суглоба, зокрема неврологічні, травматичні та змішані. Встановлено, що ізольований «підкрильцевий параліч» (12 спостережень) не викликає рухових розладів, окрім непостійної слабкості розгинання (ретроверсії) та внутрішньої ротації плеча, а збереження надлопаткового нерва забезпечує активні рухи в плечо-лопатковому суглобі навіть за тотального брахіоплекситу. З’ясувалось, що в разі паралічу дельтоподібного м’яза і частково ушкоджений обертальний м’яз іноді здатний відводити плече. Ізольований надлопатковий параліч призводить до повної нефункціональності плечо-лопаткового суглоба. Прооперовано 71 хворого з повними та частковими розривами обертальної манжети, ускладненими «підкрильцевим паралічем» самостійно або в складі брахіоплекситу (у тому числі 41 випадок так званої «жахливої тріади» плечового суглоба). Хірургічне відновлення обертальної манжети дозволило отримати 58 відмінних та добрих результатів, у тому числі у 7 пацієнтів, параліч дельтоподібного м’яза в яких виявився необоротним. На підставі отриманих результатів автори дійшли висновку, що головною для рухів у плечо-лопатковому суглобі є обертальна манжета, а ключем до діагностики верхніх плечових паралічів є надостьовий м’яз та надлопатковий нерв.

Опис

Бібліографічний опис

2, 108–116

Посилання на пов’язаний ресурс

Колекції

Підтвердження

Рецензія

Додано до

Згадується в