Взаємозв’язок рентгенометричних параметрів нижньосегментарного лордозу й опороспроможності крижово-клубового суглоба у хворих із його дисфункцією в разі консервативного лікування

Abstract

Objective: to study the X-ray parameters of the lower segments LIV –LV, LV –SI, lumbar lordosis in patients with sacroiliac dysfunction after conservative treatment and the relationship with sacrum, pelvis parameters in frontal plane which influ­ence on the ability to walk. Methods: we examined 26 healthy volunteers who have regular sport activity and 51 patients (age 18–71 y. o.) before and after conservative treatment. Inclusion criteria were: pain syndrome more than 3 months in the area of spinae iliаca posterior superior, which irradiated into the groin, femur or gluteus; no effective previous conservative treatment; positive 4 or more than 6 provocative tests. We measured the angles of the cranial plane of sacrum tilt, pelvis and sacrum rotation around axial plane; the width of sacroiliac joint space in ventral, medial and dorsal parts; angles of lumbar lordosis and Albrecht angle — in sagittal plane, segmental lordosis LIV–LV, LV–SI on anterior-posterior X-rays. Results: in patients of the 1st group w e h ave f ound t he d ecreasing o f s acro-iliac joint space asymmetry in the ventral part; in the 2nd group of patients — alignment of joint space, decreasing of asymmetry in ventral part and its increasing in the dorsal part; in the 3rd group of patients there was — decreasing of asymmetry in the medial part; in the 4th group — tendency to the largest decreasing of asymmetry in the dorsal part. In all patients we observed the decreasing of pelvic and sacrum tilt, sacrum rotation. Conclusions: alignment of joint space, decreasing of pelvic and sacrum tilt, sacrum rotation in frontal plane and decreasing of segmental lordosis LIV–LV, LV–SI is indicated in patients with sacro-iliac joint dysfunction after conservative treatment. It allowed stabilizing of sacroiliac joint.

Цель: изучить рентгенометрические параметры нижнесегментарного LIV–LV, LV–SI, поясничного лордоза у пациентов с дисфункцией крестцово-подвздошного сустава (КПС) после консервативного лечения и взаимосвязь с параметрами крестца, таза во фронтальной плоскости, влияющими на опороспособность КПС.Методы: обследовано 26 здоровых волонтеров (возраст 18–34 лет), регулярно занимающихся спортом, и 51 пациент (18–71 год) до и после консервативного лечения. Критерии включения больных в исследование: боль более 3 мес. в зоне spinae iliаca posterior superior, иррадиирующая в пах, ягодицы или бедро; безуспешность предыдущего консервативного лечения; положительные 4 и больше из 6 провокативных тестов. На передне-задних рентгенограммах измеряли углы наклона краниальной пластинки крестца, таза, ротации крестца вокруг аксиальной оси; ширину суставных щелей (ШСЩ) КПС в вентральном, медиальном и дорсальном отделах; в сагиттальной — углы поясничного лордоза и Альбрехта, сегментарный лордоз LIV–LV, LV–SI.Результаты: у пациентов кластера 1 установлено уменьшение асимметрии ШСЩ в вентральном отделе; кластера 2 — выравнивание ШСЩ, уменьшение ее асимметрии в вентральном отделе и увеличение в дорсальном; кластера 3 — преимущественное уменьшение асимметрии ШСЩ в медиальном отделе; кластера 4 — тенденцию к наибольшему уменьшению асимметрии ШСЩ в дорсальном отделе. У всех больных уменьшались наклон таза и крестца во фронтальной плоскости, ротация крестца.Выводы: у пациентов с дисфункцией КПС показано выравнивание ШСЩ, значительное уменьшение наклона таза, крестца, ротации крестца во фронтальной плоскости и уменьшение сегментарного лордоза LIV–LV, LV–SI после консервативного лечения, что способствовало восстановлению опороспособности КПС.

Мета: вивчити рентгенометричні параметри нижньосегментарного LIV–LV, LV–SI, поперекового лордозів у пацієнтів із дисфункцією крижово-клубового суглоба (ККС) після консервативного лікування та взаємозв’язок із параметрами крижів, таза у фронтальній площині, які впливають на опороспроможність ККС.Методи: обстежено 26 здорових волонтерів (вік 18–34 роки), які регулярно займаються спортом, і 51 пацієнт (18–71 рік) до і після консервативного лікування. Критерії включення хворих у дослідження: біль понад 3 міс. у зоні spinae iliаca posterior superior, який іррадіює в пах, сідниці або стегно; безуспішність попереднього консервативного лікування; позитивні 4 та більше з 6 провокативних тестів. На передньо-задніх рентгенограмах вимірювали кути нахилу краніальної пластинки крижів, таза, ротації крижів навколо аксіальної осі; ширину суглобових щілин (ШСЩ) ККС у вентральному, медіальному та дорсальному відділах; у сагітальній — кути поперекового лордозу й Альбрехта, сегментарний лордоз LIV–LV, LV–SI.Результати: у пацієнтів кластера 1 встановлено зменшення асиметрії ШСЩ у вентральному відділі; кластера 2 — вирівнювання ШСЩ, зменшення її асиметрії у вентральному відділі та збільшення в дорсальному; кластера 3 — переважне зменшення асиметрії ШСЩ у медіальному відділі; кластера 4 — тенденцію до найбільшого зменшення асиметрії ШСЩ у дорсальному відділі. У всіх хворих зменшувалися нахил таза і крижів у фронтальній площині, ротація крижів.Висновки: у пацієнтів із дисфункцією ККС показано вирівнювання ШСЩ, значне зменшення нахилу таза, крижів, ротації крижів у фронтальній площині та зменшення сегментарного лордозу LIV–LV, LV–SI після консервативного лікування, що сприяло відновленню опороспроможності ККС.