Морфологічні особливості загоєння експериментального дефекту коркового шару довгої кістки за умов імплантації β-трикальційфосфату

Abstract

Objective: To compare the healing process in the defect of compact bone tissue after implantation of osteoplastic material ChronOS ™ with restoration of unfilled defect.Methods: An experiment was con­ducted on 24 white male rats. In the middle third of the femoral shaft we created hole defect with 2.5 mm diameter toward the medullary canal, and we left it unfilled (control, group I) or filled with osteo­plastic material ChronOS ™ (group II). Fragments of injured bones were examined after 15 and 30 days by means of methods of light microscopy with morphometry and scanning electron microscopy.Results: It was found that the material ChronOS ™ did not induce any inflammatory response, and in the implantation area adjacent to the maternal bone there were gaps with typical osteocytes, and in micropores of ChronOs ™ - osteogenic cells with small foci of osteogenesis suggesting the biocompatibility and osteotropism of this material. In all terms of observation there were revealed some signs of just desmal osteogenesis which indicates the presence in defects of bone and connective tissue in both groups of the animals on. Bone tissue of regenerate in the control group presented with large and small loop meshwork of trabecular bone. In group II animals the newly formed bone tissue repeated the shape of pores of the implant has and contained a large amount of osteoblasts and osteocytes. On the 30th day in defects of animals of both groups we found areas of bone tissue approaching in structure to maternal bone. Material ChronOs ™ subjected to resorption and replaced by bone and connective tissues. Their relationship on the 15th day of the experiment was (39,75 ± 2,85) / (41,1 ± 1,87) / (19,14 ± 1,2)%, on the 30th day - (26,67 ± 1,15) / (54,53 ± 2,6) / (18,8 ± 0,8)%.

Цель: сравнить процесс заживления дефекта компактной костной ткани после имплантации остеопластического материала chronOS™ с восстановлением незаполненного дефекта.Методы: эксперимент проведен на 24 белых крысах-самцах. В средней трети диафиза бедренной кости создавали дырчатый дефект диаметром 2,5 мм до костномозгового канала и оставляли незаполненным (контроль, группа I) или заполняли остеопластическим материалом chronOS™ (группа II). Фрагменты травмированных костей исследовали на 15 и 30-е сутки методами световой микроскопии с морфометрией и растровой электронной микроскопии.Результаты: установлено, что материал chronOS™ не вызывал воспа­лительной реакции, в прилежащей к месту имплантации материнской кости располагались лакуны с типичными остеоцитами, а в микропорах chronOs™ — остеогенные клетки с небольшими очагами остеогенеза, что свидетельствует о биосовместимости и остеотропности материала. На всех сроках наблюдения выявлены признаки только десмального остеогенеза, на что указывает наличие в дефектах животных обеих групп костной и соединительной тканей. Костная ткань регенерата у животных контрольной группы представлена крупно- и мелкопетлистыми сетчатыми структурами из костных трабекул. У животных группы ІІ новообразованная костная ткань повторяла форму пор имплантата и содержала большое количество остеобластов и остеоцитов. На 30-е сутки в дефектах животных обеих групп обнаружены участки костной ткани, приближающиеся по строению к ма­теринской кости. Материал chronOs™ подвергался резорбции и замещался костной и соединительной тканями. Их соотношение на 15-е сутки эксперимента составило (39,75 ± 2,85) / (41,11 ± 1,87) / (19,14 ± 1,2) %, на 30-е — (26,67 ± 1,15) / (54,53 ± 2,6) / (18,8 ± 0,8) %.

Мета: порівняти процес загоєння дефекту компактної кісткової тканини після імплантації остеопластичного матеріалу chronOS ™ з відновленням незаповненого дефекту.Методи: експеримент проведений на 24 білих щурах-самцях. У середній третині діафіза стегнової кістки створювали дірчастий дефект діаметром 2,5 мм до кістковомозкового каналу і залишали незаповненим (контроль, група I) або заповнювали остеопластичним матеріалом chronOS ™ (група II). Фрагменти травмованих кісток досліджували на 15 і 30-у добу методами світлової мікроскопії з морфометрією і растрової електронної мікроскопії.Результати: встановлено, що матеріал chronOS ™ не викликав запальної реакції, у прилеглій до місця імплантації материнській кістці розташовувалися лакуни з типовими остеоцитами, а в мікропорах chronOs ™ –– остеогенні клітини з невеликими вогнищами остеогенезу, що свідчить про біосумісність і остеотропність матеріалу. На всіх термінах спостереження виявлено ознаки тільки десмального остеогенезу, на що вказує наявність у дефектах тварин обох груп кісткової і сполучної тканин. Кісткова тканина регенерату у тварин контрольної групи представлена велико- і дрібнопетлястими сітчастими структурами з кісткових трабекул. У тварин групи ІІ новоутворена кісткова тканина повторювала форму пор імплантата і містила значну кількість остеобластів і остеоцитів. На 30-у добу в дефектах тварин обох груп виявлені ділянки кісткової тканини, схожої за будовою до материнської кістки. Матеріал chronOs ™ резорбувався і заміщувався кістковою та сполучною тканинами. Їх співідношення на 15-у добу експерименту становило (39,75 ± 2,85) / (41,11 ± 1,87) / (19,14 ± 1,2)%, на 30-у ––- (26, 67 ± 1,15) / (54,53 ± 2,6) / (18,8 ± 0,8)%.