Прояви гетеротопічної осифікації в пацієнтів із переломами головки променевої кістки в поєднанні з вивихами передпліччя

Abstract

Heterotopic ossifications (HO) is one from the negative consequences of the joint injuries, and they are especially significant for fractures and fracture-dislocations of the elbow, reaching 37 %. Objective. To study the frequency of occurrence and form of manifestation of HO in patients with fractures of the radial head (RH) in combination with dislocations of the forearm under the conditions of restoration of the head and the impossibility of its preservation. Methods. The study is based on a retrospective analysis of clinical observation material of 48 patients with dislocations of the forearm in combination with fractures of the RH, among which during surgical treatment in 39 patients the head of the radius was preserved (1st group), in 9 patients it was not possible to save the head (2nd group). Results. In 9 patients (23 %) of the 1st group and in 5 (56 %) of the 2nd group for an average period of 6 months, X-ray examination revealed manifestations of HO. Surgical interventions were performed later than 48 hours. It is noteworthy that among patients of the 1st group, HO, which caused limitation of the range of motion in the joint, occurred in 2 cases out of 9, that is, in 22 %, and among patients of the 2nd group, significantly more often — in 4 out of 5 patients, that is, in 80 % of cases. Differences between these indicators in groups are statistically significant (p < 0.05). The functional assessment of the elbow joints by the Mayo Clinic Score in groups was significantly higher in the patients of the 1st group — (87 ± 9) points compared to (49 ± 16) in the patients of the 2nd group (p < 0.05). Conclusions. In patients with fractures of the RH in combination with dislocations of the forearm in cases of impossibility of preserving the head, the formation of HO in the area of the elbow joint is observed more than twice as often compared to patients with preserved head (56 % vs. 23 %). HO of forms II and III are observed more than three times more often in patients with fractures of the RH in combination with dislocations of the forearm in cases of impossibility of preserving the head compared to cases of its restoration (80 % vs. 22 %). Given the high risk of HO in the elbow joint of patients with fractures of the RH in combination with dislocations of the forearm in case of impossibility of preserving the head, as well as in cases of postponement of the necessary surgical treatment for fractures in the elbow joint, it is necessary to take care of the available measures for the prevention of HO.

Одним із негативних наслідків травм ліктьового суглоба є гетеротопічна осифікація (ГО), що сягає 37 % . Мета. Вивчити частоту виникнення і форми прояву гетеротопічних осифікатів у пацієнтів із переломами головки променевої кістки в поєднанні з вивихами передпліччя за умов відновлення головки та неможливості її збереження. Методи. Дослідження базується на ретроспективному аналізі клінічного матеріалу спостереження 48 пацієнтів із вивихами передпліччя разом із переломами головки променевої кістки (ГПК), серед яких у процесі хірургічного лікування у 39 осіб вона була збережена (перша група), у 9 — ні (друга). Результати. У 9 випадках (23 %) першої групи та у 5 (56 %) другої на середній строк 6 міс. під час рентгенологічного обстеження виявлено прояви ГО. Хірургічні втручання їм виконано пізніше 48 годин. Зазначимо, що серед пацієнтів першої групи гетеротопічні осифікати, які обумовлювали обмеження обсягу рухів у суглобі, зафіксовано в 2 випадках із 9, тобто у 22 %, а серед осіб другої групи суттєво частіше — у 4 із 5 хворих, тобто в 80 % випадків. Різниця цих показників у групах статистично значуща (p < 0,05). Функціональна оцінка ліктьових суглобів у групах за бальною шкалою клініки Mayo виявилась суттєво вищою в пацієнтів першої групи — (87 ± 9) балів проти (49 ± 16) другої групи (р < 0,05). Висновки. У осіб із переломами ГПК у поєднанні з вивихами передпліччя в разі неможливості збереження головки формування гетеротопічних осифікатів у ділянці ліктьового суглоба діагностовано більш ніж у 2 рази частіше порівняно з хворими зі збереженою головкою (56 проти 23 %). Гетеротопічні осифікати II і III форм спостерігаються більш ніж у 3 рази частіше у пацієнтів із переломами ГПК разом із вивихами передпліччя у разі неможливості збереження головки як порівняти з випадками її відновлення (80 проти 22 %). Ураховуючи високий ризик виникнення гетеротопічних осифікатів у ділянці ліктьового суглоба хворих із переломамиПК у поєднанні з вивихами передпліччя в разі неможливості збереження головки, а також у випадках відтермінування необхідного хірургічного лікування за умов переломовивиху в ліктьовому суглобі, потрібно потурбуватись про доступні заходи профілактики ГО.