Досвід лікування сегментарних кісткових дефектів у пацієнтів з бойовою травмою з використанням методу дистракційного остеогенезу

Abstract

Upper and lower limb injuries resulting from battlefield trauma is a complex multidisciplinary problem. Efficacy of the treatment of segmental bone defects in patients with combat trauma is a subject of analysis for improving its results. Purpose. An analysis of the modern treatment strategies of the segmental bone defects in patients with battlefield trauma under conditions of distraction osteogenesis (based on data available in the literature and own clinical experience). Methods. Analytical review of scientific works and analysis of treatment results of 39 patients with segmental bone defects associated with battlefield trauma and treated using distraction osteogenesis were conducted. Results. Patients with segmental limbs defects require special attention of a multidisciplinary team of specialists to identify reconstructive opportunities to save the limb. Distraction osteogenesis — is an effective method of treating of segmental fractures and shortening of the limbs, infectious complications that led to bone defect formation. Bone transport with ring external fixator (ExFix) is considered as a classical method. Authors analyzed and illustrated with three clinical cases their own results of application of different distraction osteogenesis technique. Conclusions. Different types of ExFix can be applied independently or in combination with internal fixators. The use of an intramedullar nail along which distraction osteogenesis is carried out allows to provide better control of the axis of the limb and transported fragment, reduce the residence time in the ExFix, and, moreover, external fixation devices with a simpler configuration can be used. Transport along the plate allows to maintain proper axial relationships in the presence of short periarticular fragments and improve the quality of fixation but it also increases the risks of FRI and re-operations.

Травми верхніх і нижніх кінцівок, отримані в результаті бойових дій, є складною мультидисциплінарною проблемою. Ефективність методик лікування сегментарних кісткових дефектів у пацієнтів із бойовою травмою — предмет аналізу з метою покращення їхніх результатів. Мета. Проаналізовано сучасні стратегії лікування сегментарних кісткових дефектів у пацієнтів із бойовою травмою за умов використання методики дистракційного остеогенезу. Методи. Проведено аналітичний огляд 165 наукових праць і проаналізовано 39 власних клінічних випадків лікування сегментарних кісткових дефектів у хворих із бойовою травмою з використанням методики дистракційного остеогенезу. Результати. Пацієнти зі сегментарними дефектами кінцівок потребують особливої уваги мультидисциплінарної команди спеціалістів для визначення реконструктивних можливостей порятунку кінцівки. Дистракційний остеогенез — дієвий метод лікування сегментарних переломів і вкорочень кінцівок, інфекційних ускладнень, які призвели до формування дефекту. Класичним методом вважається кістковий транспорт у кільцевому апараті зовнішнього фіксації (АЗФ). Наведено 3 клінічні випадки власних результатів застосування різних технік дистракційного остеогенезу. Висновки. Різні варіації АЗФ можна застосовувати або поєднати методи АЗФ із внутрішніми фіксаторами. Використання інтрамедулярного стрижня, вздовж якого проводиться дистракційний остеогенез, дозволяє краще контролювати вісь кінцівки й транспортного фрагмента, зменшити час перебування в АЗФ, а засоби фіксації можуть бути простішої конфігурації. Виконання транспорту вздовж пластини дозволяє утримати правильні осьові взаємини за наявності коротких навколосуглобових фрагментів і підвищити якість фіксації, проте збільшує ризики FRI та повторних операцій.