Застосування тимчасових імплантатів (спейсерів) у ревізійному ендопротезуванні колінного суглоба

Abstract

There is currently no consensus concerning the best option of a spacer for two-stage arthroplasty with an infected knee prosthesis. This retrospective study examined case histories of 16 patients who underwent two-stage revision surgery with use of re-sterilized prosthesis elements as spacers. The results of operations, which were performed within the same period (2004–2010) with use of cement spacers (8 patients), were retrospectively analysed. During the postoperative observation period, which averaged 21 months, 24 cases (100 %) developed control over infection, good or excellent clinical results being observed in 18 cases. Two patients did not undergo reimplantation. The patients, treated with re-sterilized elements, had a greater range of movements during the period between the two operations. Reimplantations with use of prosthetic spacers lasted less time, blood losses were lower. We believe that re-sterilized prosthesis elements are a reliable and efficient alternative to cement spacer for treating infected prosthetic knee joint.

Сегодня не существует консенсуса относительно наилучшего варианта спейсера для проведения двухэтапного эндопротезирования при инфицированном протезе коленного сустава. В представленном ретроспективном исследовании рассмотрены истории болезней 16 пациентов, перенесших двухэтапную ревизионную операцию с использованием повторно стерилизованных элементов протеза в качестве спейсеров. Проведен также ретроспективный анализ результатов операций, выполненных в тот же период (2004–2010 гг.) с использованием цементных спейсеров (8 больных). В течение периода послеоперационного наблюдения (в среднем 21 мес) в 24 случаях (100 %) был достигнут контроль над инфекцией, причем хорошие или отличные клинические результаты отмечены в 18 случаях. Двум пациентам реимплантацию не выполняли. Пациенты, которых лечили с помощью повторно стерилизованных элементов, имели больший объем движений в период между двумя операциями. Реимплантации с использованием протезного спейсера занимали меньше времени, меньше были потери крови. Мы считаем повторно стерилизованные элементы протеза надежной и эффективной альтернативой цементным спейсерам при лечении инфицированного протеза коленного сустава.

Сьогодні не існує консенсусу щодо найкращого варіанту спейсера для проведення двохетапного ендопротезування у разі інфікованого протезу колінного суглоба. У представленому ретроспективному дослідженні розглянуто історії хвороб 16 пацієнтів, які перенесли двохетапну ревізійну операцію з використанням повторно стерилізованих елементів протеза як спейсерів. Проведено також ретроспективний аналіз результатів операцій, виконаних у той самий період (2004–2010 рр.) із застосуванням цементних спейсерів (8 хворих). Упродовж післяопераційного спостереження (у середньому 21 міс) в 24 випадках (100 %) досягнуто контроль над інфекцією, причому добрі або відмінні клінічні результати зафіксовано у 18 випадках. Двом пацієнтам реімплантацію не виконували. Хворі, яких лікували за допомогою повторно стерилізованих елементів, мали більший обсяг рухів у період між двома операціями. Реімплантації з використанням протезного спейсера забирають менше часу, меншими є втрати крові. Ми вважаємо повторно стерилізовані елементи протеза надійною і ефективною альтернативою цементним спейсерам у лікуванні інфікованого протеза колінного суглоба.