Актуальні питання лікування та реабілітації постраждалих із бойовою травмою опорно-рухової системи на сучасному етапі (огляд літератури)

Abstract

With a beginning of active battle actions in Ukraine the number of victims with gunshot, mine-explosive and shrapnel injuries of the locomotor system among both the military and the civilian population increased sharply. Therefore, the problems of treatment and rehabilitation of victims of hostilities have become especially acute in the last year. Aim. To analyze literary sources on the issue of providing medical aid for gunshot injuries of the musculoskeletal system, to identify problems and prospective directions of rehabilitation treatment of the consequences of combat trauma. Methods. An analytical review of scientific works on the treatment of gunshot and mine-explosive injuries of the musculoskeletal system and their consequences was conducted. Results. It is shown that in recent decades, as a result of the creation of modern firearms and explosive shells, the scale and severity of traumatic injuries have increased significantly, and the frequency of multiple and combined injuries has also increased. Fire injuries of the musculoskeletal system are accompanied by many complications and unsatisfactory anatomical and functional results of treatment. Such injuries are characterized by a traumatic disease that develops in response to combat trauma and has a long and complicated course, high rates of mortality and severe disability. Extremity injuries are the most common — 65‒75 %, and in some combat operations — 80 % or more. The most serious injuries include mine-explosive injuries, which are accompanied by massive damage to the soft tissues of the limbs, main vessels and nerves, and the development of compartment syndrome. 19.1–52.9%) and permanent disability. Conclusions. Damages of the spine and spinal cord lead to high mortality (19.1–52.9 %) and permanent disability. Conclusions. Despite the significant number of developed restorative treatment and rehabilitation technologies victims with gunshot and mine-explosive injuries, specialists continue to improve methods of physical rehabilitation, and work on eliminating problems and shortcomings that still exist in the organization of rehabilitation measures.

Із початком активних бойових дій в Україні різко збільшилась кількість постраждалих із вогнепальними, мінно-вибуховими й осколковими ушкодженнями опорно-рухової системи як серед військових, так і мирного населення. Тому проблеми лікування і реабілітації постраждалих унаслідок бойових дій в останній рік набули особливої гостроти. Мета. Проаналізувати джерела літератури з питань надання медичної допомоги в разі вогнепальних ушкодженнях опорно-рухової системи та визначити проблеми й перспективні напрями у відновному лікуванні наслідків бойової травми. Методи. Проведено аналітичний огляд наукових праць із питань лікування вогнепальних і мінно-вибухових ушкоджень опорно-руховоїсистеми та їх наслідків. Результати. Показано, що останніми десятиріччями внаслідок створення сучасної вогнепальної зброї та вибухових снарядів значно зросли масштаби і тяжкість травматичних ушкоджень, також збільшилась частота множинних і поєднаних поранень. Вогнепальні травми опорно-рухової системи супроводжуються великою кількістю ускладнень і незадовільними анатомічними та функціональними результатами лікування. Характерним для таких ушкоджень є травматична хвороба, яка розвивається у відповідь на бойову травму та має довгий і ускладнений перебіг, високі показники летальності й тяжкої інвалідності. Найчастішими є травми кінцівок — 65–75 %, а у деяких бойових операціях —80 % і більше. До найтяжчих травм належать мінно-вибухові поранення, які супроводжуються масивними ушкодженнями м’яких тканин кінцівок, магістральних судин і нервів, розвитком компартмент-синдрому. Ушкодженням хребта й спинного мозку характерні висока летальність (19,1–52,9 %) і стійка інвалідизаціяю Висновки. Незважаючи на значну кількість розроблених технологій відновного лікування та реабілітації постраждалих із вогнепальними та мінно-вибуховими травмами, фахівці продовжують удосконалювати способи фізичної реабілітації, а також працюють над усуненням проблем і недоліків, які ще існують в організації реабілітаційних заходів.