Рентгенологічне оцінювання шийних хребтових сегментів після переднього міжтілового спондилодезу

Abstract

Anterior cervical interbody fusion (ACIF) by means of dynamic plates is widely accepted for stabilization of the cervical functional spinal units (FSU). However the complete system of X-ray assessment of implants’ position in stabilized FSU is absent. Objective: substantiation, improvement and clinical testing of complex method of the X-ray assessment of spatial position of elements in system «cervical FSU – fixing constructions» after ACIF. Methods: we held X-ray survey of 42 patients with cervical spine injuries and diseases after bisegmental ACIF with using of the vertical cylindrical mesh implants as an interbody support filled with autografts, and cervical plates. In 34 (80,9 %) cases we used rigid plates (1st group), and in 8 (19 %) — hybrid translational-rotational dynamic ones (2nd group). The observation period in the 1st group was 12 months and in the 2nd one was 6 months. When studying the results of outcomes in patients of the group 1 X-ray criteria requiring systematization were defined. We have also proposed some novel criteria. Results: novel and improved known criteria of X-ray diagnostics of structural and functional state of elements of biomechanical system «vertebrae – interbody supports – plates – screws» were proposed. Some peculiarities and refined patterns of the state of stabilized FSU in postoperative period were identified. Conclusions: enhanced complex method of X-ray examination of the cervical spine enables to evaluate correctness of implants’ position, to analyze features of changing in their position during formation of interbody fusion, and to explore possible options of displacement between screws, plate, interbody support and vertebral bodies.

Передний межтеловой спондилодез (ПМС) с использованием динамических пластин широко используют для стабилизации шейных позвоночных двигательных сегментов (ПДС). Однако полноценная система рентгенологической оценки положения имплантатов в стабилизированных ПДС отсутствует. Цель: обоснование, усовершенствование и клиническая апробация комплексной методики рентгенологического оценивания пространственного положения элементов системы «шейные ПДС – фиксирующие конструкции» после ПМС. Методы: анализ результатов рентгенологического обследования 42 больных с заболеваниями и повреждениями шейного отдела позвоночника после ПМС с использованием вертикальных цилиндрических сетчатых имплантатов, заполненных костными кортикально-губчатыми аутотрансплантатами, и цервикальных пластин. В 34 (80,9 %) случаях применены ригидные пластины (1-я группа), а у 8 (19 %) гибридные трансляционно-ротационные динамические (2-я группа). Период наблюдения в 1-й группе составил 12 мес., во 2-й – 6 мес. У больных определены рентгенологические критерии, требующих систематизации, а также предложены новые. Результаты: предложены новые и усовершенствованы критерии рентгенологической диагностики структурно-функционального состояния элементов биомеханической системы «позвонки – межтеловые опоры – пластины – винты». Выявлены особенности и уточнены закономерности состояния стабилизированных ПДС в послеоперационном периоде. Выводы: усовершенствованная комплексная методика рентгенологического исследования шейного отдела позвоночника позволяет оценить корректность положения имплантатов, анализировать особенности изменения их пространственного положения в процессе формирования межтелового сращения и изучать возможные виды смещений между винтами, пластиной, межтеловой опорой и телами позвонков.

Передній міжтіловий спондилодез (ПМС) з використанням динамічних пластин широко використовують для стабілізації шийних хребтових рухових сегментів (ХРС). Проте повноцінна система рентгенологічного оцінювання положення імплантатів у стабілізованих ХРС відсутня. Мета: обґрунтування, удосконалення та клінічна апробація комплексної методики рентгенологічного оцінювання просторового положення елементів системи «шийні ХСР – фіксуючі конструкції» після ПМС. Методи: аналіз результатів рентгенологічного обстеження 42 хворих із захворюваннями та ушкодженнями шийного відділу хребта після ПМС з використанням вертикальних циліндричних сітчастих імплантатів, заповнених кістковими кортикально-губчатими автотрансплантатами, та цервікальних пластин. У 34 (80,9 %) випадках застосовані ригідні пластини (1-а група), а у 8 (19 %) гібридні трансляційно-ротаційні динамічні (2-а група). Період спостереження у 1-й групі склав 12 міс., у 2-й — 6 міс. У хворих визначені рентгенологічні критерії, які потребують систематизації, а також запропоновані нові. Результати: запропоновані нові та удосконалено критерії рентгенологічної діагностики структурно-функціонального стану елементів біомеханічної системи «хребці – міжтілові опори – пластини – гвинти». Виявлено особливості та уточнені закономірності стану стабілізованих ХРС у післяопераційному періоді. Висновки: удосконалена комплексна методика рентгенологічного дослідження шийного відділу хребта дає змогу оцінити коректність положення імплантатів, аналізувати особливості зміни їх просторового положення у процесі формування міжтілового зрощення та вивчати можливі види зміщень між гвинтами, пластиною, міжтіловою опорою і тілами хребців.