Тактика амбулаторного лікування переломів дистальних метаепіфізів кісток передпліччя

Abstract

The article deals with the problem of rendering primary traumatological aid at outpatient establishments (traumatological stations and polyclinics) in the City of Kharkiv in cases of injuries of the distal forearm metaepiphysis (DFME). The purpose of the work was to improve the quality of rendering the first outpatient aid in case of DFME injuries. The material consisted of 508 outpatient case histories from archives of three medical-preventive establishments, of which the authors managed to analyse 279 cases (the rest did not have radiograms). Initial and comparison radiograms were assessed. It was revealed that the quality of reposition did not meet the universally recognized criteria in 188 (67.5 %) of 279 patients. In most cases it was caused by absence of the uniform tactics for treating DFME. It is reasonable to develop standards of treatment for DFME fractures and introduce these standards into medical practice of the outpatient service in the City ofKharkivas well as to use simple classifications, which take into account tactical and prognostic aspects of such injuries.Статья посвящена проблеме оказания первичной травматологической помощи в амбулаторных учреждениях г. Харькова (травматологических пунктах и поликлиниках) при повреждениях дистального метаэпифиза предплечья (ДМЭП). Цель работы: улучшение качества оказания первичной амбулаторной помощи при повреждениях ДМЭП. Материалом исследования были 508 амбулаторных карт из архивов трех лечебно-профилактических учреждений, из которых удалось проанализировать 279 (в остальных отсутствовали рентгенограммы). Оценивали первичные и контрольные рентгенограммы. Установлено, что у 188 (67,5 %) из 279 пациентов качество репозиции не соответствовало общепризнанным критериям. В большинстве случаев это связано с отсутствием единой тактики лечения ДМЭП. Является целесообразным разработка и внедрение в медицинскую практику амбулаторной службы г. Харькова стандартов лечения переломов ДМЭП, а также использование простых классификаций, отражающих тактические и прогностические аспекты таких повреждений.Стаття присвячена проблемі надання первинної травматологічної допомоги в амбулаторних закладах м. Харкова (травматологічних пунктах і поліклініках) у випадку ушкоджень дистального метаепіфіза передпліччя (ДМЕП). Мета роботи: покращення якості надання первинної амбулаторної допомоги в разі ушкоджень ДМЕП. Матеріалом дослідження були 508 амбулаторних карт із архівів трьох лікувально-профілактичних закладів, з яких вдалося проаналізувати 279 (у решти не було рентгенограм). Оцінювали первинні і контрольні рентгенограми. Встановлено, що у 188 (67,5 %) із 279 пацієнтів якість репозиції не відповідала загальновизнаним критеріям. Здебільшого це було пов’язано з відсутністю єдиної тактики лікування ДМЕП. Є доцільними розроблення та впровадження в медичну практику амбулаторної служби м. Харкова стандартів лікування переломів ДМЕП, а також використання простих класифікацій, що відображують тактичні і прогностичні аспекти таких ушкоджень.