Математичний аналіз умов виникнення нестабільності кульшового суглоба в разі різних анатомічних відхилень у будові проксимального відділу стегнової кістки та кульшової западини

Abstract

A relation between changes in parameters of the femoral, pelvic bones and actions of the hip joint (HJ) muscles was assessed on two mathematical models: I — a deviation in the neck-shaft angle (NSA) and a variation of the acetabular index (AI): II — changes in angles of antetorsia (AA) of the proximal femur and frontal inclination of the acetabulum (AFIA) with regard for action of HJ muscles. It was revealed that a change of several anatomical parameters of HJ resulted in a force disbalance, which subsequently caused instability of the joint in the form of its disaxiation, decen­tration and disarticulation. A deviation of two parameters from their normal values resulted in a greater instability in HJ than a deviation of one parameter. The muscles which destabilized the joint most of all were as follows: in changes of NSA and AI — m. pectineus, m. adductor longus, m. adductor brevis, m. adductor magnus, m. biceps femoris; in changes of AA and AFIA — m. gluteus medius, m. gluteus minimus and m. tensor fasciae latae. Changes in anatomical parameters of TJ and a destabilizing effect of the muscles should be taken into account during surgical treatment.

Оценено связь изменений параметров бедренной, тазовой костей и действий мышц тазобедренного сустава (ТБС) на двух математических моделях: I — отклонение в шеечно-диафизарном угле (ШДУ) и варьирование ацетабулярного индекса (АИ); II — изменения углов антеторсии (УА) проксимального отдела бедренной кости и фронтальной инклинации вертлужной впадины (УФИВВ) с учетом действия мышц тазобедренного сустава. Установлено, что при изменении нескольких анатомических параметров ТБС возникает силовой дисбаланс, вызывающий в дальнейшем нестабильность сустава в виде его деаксации, децентрации или дисартикуляции. Отклонение от нормы двух параметров приводит к большой нестабильности в ТБС, чем отклонение одного. Наиболее дестабилизируют сустав при изменении ШДУ и АИ такие мышцы: m. pectineus, m. adductor longus, m. adductor brevis, m. adductor magnus, m.biceps femoris, при изменении угла антеторсии и УФИВВ — m.gluteus medius, m.gluteus minimus і m.tensor fasciae latae. Изменения анатомических параметров ТБС и дестабилизирующее действие мышц необходимо учитывать при хирургическом лечении.

Оцінено зв’язок змін параметрів стегнової, тазової кісток і дії м’язів кульшового суглобу (КС) на двох математичних моделях: І — відхилення у шийко-діафізарному куті (ШДК) та варіювання ацетабулярного індексу (АІ); ІІ — зміни кутів антеторсії (КА) проксимального відділу стегнової кістки і фронтальної інклінації вертлюгової западини (КФІВВ) з урахуванням дії м’язів кульшового суглоба. Встановлено, що у разі змін декількох анатомічних параметрів КС виникає силовий дисбаланс, який викликає в подальшому нестабільність суглоба у вигляді його деаксації, децентрації або дисартикуляції. Відхилення від норми двох параметрів призводить до більшої нестабільності в КС, ніж відхилення одного. Найбільш дестабілізують суглоб у разі змін ШДК і АІ такі м’язи: m. pectineus, m. adductor longus, m. adductor brevis, m. adductor magnus, m.biceps femoris, за змін кута антеторсії і КФІВВ — m.gluteus medius, m.gluteus minimus і m.tensor fasciae latae. Зміни анатомічних параметрів КС і дестабілізувальну дію м’язів необхідно враховувати у хірургічному лікуванні.