Ефективність структурно-модифікувальних препаратів у пацієнтів з остеоартрозом і гіперурикемією

Abstract

The goal: to investigate the efficacy of chondroitin-4,6-sulfate (as a monotherapy and combined with potassium-sodium-hydrocitrate complex) in the patients with osteoarthritis (OA) and concomitant hyperuricemia and its influence on the dynamics of indices of inflammation process, purine, carbohydrates, lipidic metabolism. Methods: 78 patients with OA (62 females, 16 males) at the age from 35 to 75 years were included in the investigation. All patients were divided on 3 groups. The patients of I group (30 patients with OA but without concomitant hyperuricemia) and II group (32 patients with OA and concomitant hyperuricemia) took chondroitin-4,6-sulfate; III group (16 patients with OA and concomitant hyperuricemia) took chondroitin-4,6-sulfate and potassium-sodium-hydrocitrate complex. The dynamics of different indices (VAS, WOMAC, Lequesne, uric acid, IL-1β, IGF-1, NO, CRP, general clinical) on the background of therapy were assessed. Statistical analysis was performed wsing SPSS Statistics. Results: significant pain relief according to VAS, decrease of indices WOMAC and Lequesne after 6 months of therapy were revealed in all groups. However, more significant (0,05) decrease of VAS score while walking and WOMAC index were observed in III patient group comparing withI and II groups. After 6 moths of treatment the statistically significant decrease of IL-1, NO, and statistically significant increase of IGF-1 were observed. Patients of III groups had decrease of IL-1 (p < 0.05) more substantial than patients of I and II groups. The tendency towards increase of uricemia in I group, its statistically significant increase in II group and decrease in III group were revealed. Conclusion: the usage of medication with chondroitin-4,6-sulfate to treat the patients with OA and concomitant hyperuricemia is pathogeneticaly grounded and clinically promising, however, its influence on the uricemia level should be taken into consideration and differential approach to the treatment of patients with OA and concomitant hyperuricemia should be planned prescribing structure modifying agents combined with medication lowering hyperuricemia.

Цель: изучить эффективность хондроитин-4,6-сульфата (в качестве монотерапии или в комбинации с калий-натрий-гидроцитратным комплексом) у пациентов с остеоартрозом (ОА) и сопутствующей гиперурикемией и его влияние на динамику показателей воспалительного процесса, пуринового, углеводного, липидного обменов.Методы: в исследование включены 78 больных ОА (62 женщины, 16 мужчин) в возрасте от 35 до 75 лет. Пациентов разделили на три группы. Больные І (30 человек с ОА без гиперурикемии) и ІІ (32, с ОА и сопутствующей гиперурикемией) групп принимали хондроитин-4,6-сульфат; ІІІ (16 больных ОА с сопутствующей гиперурикемией) получали хондроитин-4,6-сульфат и калий- натрий-гидроцитратный комплекс. Оценивали динамику показателей ВАШ, индексов WOMAC, Лекена, мочевой кислоты, IL-1β, IGF-1, NO, СРБ, общеклинических показателей на фоне терапии. Статистический анализ проведен с помощью SPSS Statistics.Результаты: выявлено достоверное уменьшение боли по ВАШ, индексов WOMAC, Лекена через 6 мес. лечения во всех группах. Однако более выраженное (р < 0,05) снижение показателей ВАШ при ходьбе, индекса WOMAC наблюдалось у пациентов ІІІ группы по сравнению с І и ІІ. Через 6 мес. лечения отмечено достоверное снижение IL-1, NO, а также достоверное повышение IGF-1. У пациентов ІІІ группы снижение IL-1 (р < 0,05) оказалось более значительным по сравнению с І и ІІ. Выявлена тенденция повышения уровня мочевой кислоты в І группе, достоверное ее повышение во ІІ и снижение в ІІІ.Выводы: применение препарата хондроитин-4,6-сульфат у пациентов с ОА патогенетически обоснованно и клинически перспективно, однако следует учитывать его влияние на уровень мочевой кислоты и планировать дифференцированный подход к лечению пациентов с ОА и сопутствующей гиперурикемией, назначать им структурно-модифицирующие препараты в комбинации со снижающими уровень мочевой кислоты.

Мета: вивчити ефективність хондроїтин-4,6-сульфату (як монотерапії або в комбінації з калій-натрій-гідроцитратним комплексом) у пацієнтів з остеоартрозом (ОА) і супутньою гіперурикемією та його вплив на динаміку показників запального процесу, пуринового, вуглеводного, ліпідного обмінів.Методи: у дослідження включені 78 хворих на ОА (62 жінки і 16 чоловіків) віком від 35 до 75 років. Пацієнтів розподілили на три групи. Хворі І (30 осіб з ОА без гіперурикемії) та ІІ (32, із ОА та супутньою гіперурикемією) груп отримували хондроїтин-4,6-сульфат; ІІІ (16 хворих на ОА з супутньою гіперурикемією) — хондроїтин-4,6-сульфат, калій-натрій-гідроцитратний комплекс. Оцінювали динаміку показників ВАШ, індексів WOMAC, Лекена, сечової кислоти, IL-1β, IGF-1, NO, СРБ, загальноклінічних показників на фоні терапії. Статистичний аналіз проведено за допомогою SPSS Statistics.Результати: виявлено достовірне зменшення болю за ВАШ, індексів WOMAC, Лекена через 6 міс. лікування у всіх групах. Однак більш виражене (р < 0,05) зниження показників ВАШ під час ходьби, індексу WOMAC спостерігали в пацієнтів ІІІ групи порівняно з І і ІІ. Через 6 міс. лікування відмічено достовірне зниження IL-1, NO, а також достовірне підвищення IGF-1. У пацієнтів ІІІ групи зниження IL-1 (р < 0,05) виявилося більш значущим порівняно з І і ІІ. Виявлена тенденція до підвищення рівня сечової кислоти в І групі, достовірне її підвищення в ІІ і зниження в ІІІ.Висновки: застосування препарату хондроїтин-4,6-сульфат у пацієнтів з ОА патогенетично обґрунтовано та клінічно перспективно, однак слід враховувати його вплив на рівень сечової кислоти і планувати диференційований підхід до лікування пацієнтів з ОА та супутньою гіперурикемією, призначати їм структурно-модифікувальні препарати в комбінації з тими, які знижують рівень сечової кислоти.