Якість життя за EQ-5D-5L у пацієнтів із вогнепальною травмою нижньої кінцівки після транстібіальної ампутації та реконструкції

Abstract

Objective. Comparative analysis of QOL according to EQ-5D-5L in patients with Gustilo-Anderson III gunshot wounds of the leg and foot who underwent transtibial amputation (TTA) and reconstruction. Material and methods. 82 patients aged 20– 63 years (mean 37.9 ± 2.9 years) with gunshot injuries of the leg and foot (Gustilo-Anderson III) were enrolled. Two groups were formed: Group I (53 patients) — TTA, Group II (29 patients) — reconstructive treatment. The outcome was assessed using EQ-5D-5L no earlier 1 year after the end of treatment: Utility Index, EQ-VAS, Δ Utility Index, Δ VAS. Results. Patients of both groups were comparable in age, number of surgeries prior to hospitalization, and nature of combat trauma. The baseline Utility Index was significantly lower in patients in group I (0.065±0.29) compared to patients in group II (0.284 ± 0.35; p = 0.004), reflecting greater severity of injury. The final Utility Index was higher in group I (0.84 ± 0.06 vs 0.813 ± 0.13), although the difference did not reach statistical significance (p = 0.39). EQ-VAS did not differ in patients of both groups before and after treatment, and the increase in EQ-VAS (Δ VAS) was also not significantly differ. The increase of Utility Index (Δ Utility Index) was significantly greater in patients in group I (median 0.762 vs 0.457; Mann-Whitney p = 0.001; effect size = 0 .81), i ndicating a more s ignificant i mprovement i n o verall health in patients who underwent TTA. All domains had significantly greater improvement in the amputation group compared to reconstruction (p = 0.003–0.03). The proportion of patients with improvement was consistently higher in group I (more than 90 % of cases) compared to group II (less than 90 % of cases). Conclusion. Quality of life according to EQ-5D-5L in patients with severe gunshot injury of the leg and foot who underwent TTA and reconstruction does not differ according EQ-VAS before and after treatment. In contrast, the Utility Index in patients with TTA was significantly lower before treatment, had a significantly greater increase, and was higher after the end of treatment, although the final value was statistically insignificant.

Мета. Порівняльний аналіз якості життя за EQ-5D-5L у пацієнтів із вогнепальними ушкодженнями гомілки та стопи Gustilo-Anderson III після транстібіальної ампутації та реконструктивного лікування. Методи. Залучено 82 пацієнти віком 20–63 роки (37,9 ± 2,9) із вогнепальною травмою стопи та гомілки. Сформовано дві групи: І (53 пацієнти) — транстібіальна ампутація (ТТА), ІІ (29 осіб) — реконструктивне лікування. Результат оцінювали за EQ-5D-5L не раніше року після закінчення лікування: Utility Index, EQVAS, Δ Utility Index, Δ VAS. Результати. Пацієнти обох груп були співставні за віком, кількістю операцій до госпіталізації, характером вогнепальної травми. Початковий Utility Index був значно нижчим у І групи 0,065 ± 0,29 порівняно з пацієнтами ІІ (0,284 ± 0,35; p = 0,004), що відображало більшу тяжкість ушкоджень. Фінальний Utility Index був вищим у групі І (0,84 ± 0,06 проти 0,813 ± 0,13), хоча різниця не досягала статистичної значущості (p = 0,39). EQ-VAS не мав відмінностей у пацієнтів обох груп до та після лікування, приріст EQ-VAS (Δ VAS) також суттєво не відрізнявся. Приріст Utility Index (Δ Utility Index) значно більший у І групі (median 0,762 проти 0,457; Mann-Whitney p = 0,001; розмір ефекту = 0,81), щ о с відчить про суттєвіше покращення загального стану здоров’я в пацієнтів, яким провели ТТА. Усі домени мали більше покращення в групі ампутацій порівняно з рконструкцією ( p = 0 ,003–0,03). Частка пацієнтів із покращенням (Δ < 0) була стабільно вищою в групі І (більше 90 % випадків) порівняно з групою ІІ (< 90 % випадків). Висновок. Якість життя за EQ-5D-5L у осіб із тяжкою вогнепальною травмою гомілки та стопи, що перенесли ТТА та реконструкцію, не відрізняється за EQ-VAS до та після лікування. Натомість Utility Index у пацієнтів із ТТА був достовірно нижчий до лікування, мав достовірно більший приріст та вищий після закінчення лікування, хоча фінальне значення статистично незначиме.