Особливості ультрасонографічних ознак патологічних змін у структурі периартикулярних тканин плечового суглоба у хворих із різними проявами больового синдрому

Abstract

Tendonitis of muscles which provide movements in the shoulder joint (SJ), osteochondrosis of cervical or thoracic spine, secondary vertebrogenic radiculopathy commonly is cause pain and limitation of motor activity in the shoulder girdle area. Objective: to identify the peculiarities of pathological changes in anatomical structures of SJ at pain syndrome at various nosology. Methods: 206 patients (18–65 years old) were examined and divided into three groups: I — control, II — shoulder impingement syndrome (SIS) at spinal degenerative disc disease, III — SIS of unknown etiology. Ultrasound data were analyzed. Results: it was found that in healthy people there were age-related ultrasound changes in the structure of tendons, ligaments, muscles and SJ cartilages which did not cause discomfort. Changes were found in 10 % of people in a subgroup of 30–40 years of age, and in 30–45 % in older ones. Thicknesses of the capsule, ten­dons, ligaments and muscles were almost equal (symmetrical) on contralateral joints. The absolute difference in soft-tissue structures’ thickness did not exceed 0.2 mm, the asymmetry coefficient was 0.96. In group II, there were almost no changes in the structure of SJ’s periarticular tissues. The absolute difference in anatomical structures’ thickness was 0.2 mm, the asymmetry coefficient of thickness of the affected and intact joints’ anatomical structures was more than 0.95. In group III, the largest disorders were observed: the echogenicity of affected SJ structures was reduced in more than 90 % of patients; in one third — a heterogeneous structure with hyperechoic inclusions was observed. The absolute difference in thickness of anatomical structures on affected limb comparing with those on the healthy one was more than 0.5 mm, the asymmetry coefficient was less than 0.95. Conclusions: using obtained data, we divided the group with SIS during initial examination, according to the presence of structural changes in the SJ’s periarticular tissues, in order to choose the treatment tactics subsequently.Частой причиной болевого синдрома и ограничения двигательной активности в плечелопаточной области являются тендиниты мышц, обеспечивающих движения в плечевом суставе (ПС), остеохондроз шейного или грудного отделов позвоночника, вторичная вертеброгенная радикулопатия. Цель: выявить особенности патологических изменений анатомических структур ПС при болевом синдроме в области плеча на фоне различных нозологий. Методы: обследовано 206 человек (18–65 лет), которых разделили на три группы: I — контрольная, II — плечелопаточный болевой синдром (ПЛБС) на фоне остеохондроза, III — ПЛБС неясной этиологии. Анализировали данные ультразвукового исследования (УЗИ). Результаты: установлено, что у практически здоровых людей с возрастом изменяются УЗИ-характеристики структуры сухожилий, связок, мышц и хрящей ПС, которые не вызывают чувство дискомфорта. Изменения обнаружены у 10 % людей в возрасте 30–40 лет, а старше 41 года — у 30–45 %. Толщина капсулы, сухожилий, связок и мышц была практически симметричной на контралатеральных суставах. Абсолютная разница толщины мягкотканных структур не превышала 0,2 мм, коэффициент асимметрии — 0,96. Во II группе изменений структуры периартикулярных тканей ПС практически не было. Абсолютная разница толщины анатомических структур — 0,2 мм, коэффициент асимметрии толщины анатомических структур пораженного и интактного суставов больше 0,95. В III группе выявлены наибольшие нарушения: более чем у 90 % больных эхогенность пораженных структур ПС была снижена, у трети — структура неоднородная с гиперэхогенными включениями. Абсолютная разница толщины анатомических структур на больной конечности составила больше 0,5 мм, чем на здоровой, коэффициент асимметрии — меньше 0,95. Выводы: полученные данные позволяют на первичном обследовании разделить группу с ПЛБС по наличию структурных изменений в периартикулярных тканях ПС для дальнейшего выбора тактики лечения.Найчастішою причиною больового синдрому й обмеження рухової активності в плечолопатковій ділянці вважають тендиніти м’язів, які забезпечують рухи в плечовому суглобі (ПС), остеохондроз шийного або грудного відділів хребта, вторинна вертеброгенна радикулопатія. Мета: дослідити особливості патологічних змін анатомічних структур ПС за умов больового синдрому в ділянці плеча на фоні різних нозологій. Методи: обстежено 206 осіб (18–65 років), яких розділили на три групи: I — контрольна, II — плечолопатковий больовий синдром (ПЛБС) на фоні остеохондрозу, III — ПЛБС неясної етіології. Аналізували дані ультразвукового дослідження (УЗД). Результати: встановлено, що у практично здорових людей із віком змінюються УЗ-характеристики структури сухожиль, зв’язок, м’язів і хрящів ПС, які не призводять до відчуття дискомфорту. Зміни виявлені у 10 % людей у віці 30–40 років, а в старших за 41 рік — у 30–45 %. Товщина капсули, сухожиль, зв’язок і м’язів була практично симетричною на контралатеральних суглобах. Абсолютна різниця товщини м’якотканинних структур не перевищувала 0,2 мм, коефіцієнт асиметрії — 0,96. У II групі змін структури периартикулярних тканин ПС практично не було. Абсолютна різниця товщини анатомічних структур — 0,2 мм, коефіцієнт асиметрії товщини анатомічних структур ураженого й інтактного суглобів більше ніж 0,95. У III групі виявлені найбільші порушення: у понад 90 % хворих ехогенність уражених структур ПС була зниженою, у третини — структура неоднорідною з гіперехогенними включеннями. Абсолютна різниця товщини анатомічних структур на хворий кінцівки склала понад 0,5 мм, ніж на здоровій, коефіцієнт асиметрії — менше ніж 0,95. Висновки: отримані результати дозволяють на первинному обстеженні розділити групу з ПЛБС за наявністю структурних змін у периартикулярних тканинах ПС для подальшого вибору тактики лікування.