Принципи лікування задньої нестабільності колінного суглоба (огляд літератури)

Abstract

Damage of posterior crucial ligament postern-lateral stabiliz­ing structures is a significant injury to the knee. Incomplete diagnosis of lesions in the acute period of trauma and subse­quent inadequate treatment leads to functional instability and rapid progression of degenerative processes. Objective: based on the analysis of scientific literature to identify further direc­tion for improving surgical techniques and improving outcomes of patients with posterior instability of the knee joint. Meth­ods: keyword search on problems of diagnosis, classification and selection method for treating posterior knee instability in the english-speaking academic libraries, databases Pubmed, Medline, Cochrane library and the Russian media over the past 15 years. Results: mechanisms of posterior crucial ligament inju­ry are very diverse. Damage can be isolated or combined, have a chronic course. In recent years, increased interest in the re­construction of all the internal structures of the knee. Reports of the functional results of posterior crucial ligament surgi­cal treatment is less than anterior crucial ligament. The sig­nificance of the problem is associated with low frequency and less surgical treatment of posterior crucial ligament injuries, as well as the heterogeneity of acute, chronic and combined it with the potential damage involving posterolateral joint. Damage of posterior crucial ligament often remains unrecognized and therefore untreated. The authors analyzed the methods used to­day to treat patients with posterior instability of the knee joint, whereby defined prospects for improving surgical techniques and improving outcomes.

Повреждения задней крестообразной связки (ЗКС) и заднебоковых стабилизирующих структур является значительной травмой для коленного сустава. Неполная диагностика этих повреждений в остром периоде травмы и дальнейшее неадекватное лечение приводит к развитию функциональной нестабильности и быстрому прогрессированию дегенеративно-дистрофических процессов.Цель: на основе анализа научной литературы определить перспективное направление для усовершенствования хирургической техники и улучшения результатов лечения пациентов с задней нестабильностью коленного сустава.Методы: проведен поиск по ключевым словам по проблемам диагностики, классификации, а также выбора способа лечения задней нестабильности коленного сустава в англоязычных научных библиотеках, базах Pubmed, Medline, Кокрановской библиотеке и русскоязычных изданиях за последние 15 лет. Результаты: механизмы травмы ЗКС очень разнообразны. Повреждения могут быть изолированными или комбинированными, иметь хроническое течение. В последние годы повысился интерес к реконструкции всех внутренних структур коленного сустава. Количество информации о функциональных результатах хирургического лечения ЗКС меньше по сравнению с передней. Значимость проблемы связана с малой частотой и более редким хирургическим лечением разрывов этой связки, а также с неоднородностью острых, хронических и комбинированных ее травм с возможным привлечением заднелатерального отдела сустава. Повреждения ЗКС часто остаются неопознанными и, соответственно, нелеченными. Авторы проанализировали применяемые сегодня методы лечения пациентов с задней нестабильностью коленного сустава, на основе чего определили перспективы по усовершенствованию хирургической техники и улучшению результатов лечения.

Ушкодження задньої схрещеної зв’язки (ЗСЗ) та задньобокових стабілізувальних структур є значною травмою для колінного суглоба. Неповна діагностика цих ушкоджень у гострому періоді травми і подальше неадекватне лікування призводить до розвитку функціональної нестабільності та швидкого прогресування дегенеративно-дистрофічних процесів. Мета: на підставі аналізу наукової літератури визначити перспективний напрям для вдосконалення хірургічної техніки й поліпшення результатів лікування пацієнтів із задньою нестабільністю колінного суглоба. Методи: проведено пошук за ключовими словами щодо проблем діагностики, класифікації, а також вибору способу лікування задньої нестабільності колінного суглоба в англомовних наукових бібліотеках, базах Pubmed, Medline, Кокранівській бібліотеці та російськомовних виданнях за останні 15 років. Результати: механізми травми ЗСЗ дуже різноманітні. Ушкодження можуть бути ізольованими або комбінованими, мати хронічний перебіг. Останніми роками підвищився інтерес до реконструкції всіх внутрішніх структур колінного суглоба. Кількість інформації про функціональні результати хірургічного лікування ЗСЗ менша порівняно з передньою. Значимість проблеми пов’язана з малою частотою та рідшим хірургічним лікуванням розривів цієї зв’язки, а також із неоднорідністю гострих, хронічних та комбінованих її травм із потенційним залученням задньолатерального відділу суглоба. Ушкодження ЗСЗ часто залишається нерозпізнаним і, відповідно, нелікованим. Автори проаналізували застосовувані сьогодні методи лікування пацієнтів із задньою нестабільністю колінного суглоба, на підставі чого визначили перспективи щодо вдосконалення хірургічної техніки та поліпшення результатів лікування.