Локалізація фактора росту ендотелію судин і трансформувального фактора росту-β в тканинах навколовідламкової зони після переломів довгих кісток кінцівок у людини

Abstract

Objective: to study, using immunohistochemical methods, the content of the vascular endothelial growth factor and trans­forming growth factor (TGF-β) in tissues adjacent to bone frag­ments after fracture in humans, as well as in autofibrin obtained in vitro. Methods: biopsy samples (interfragmental fibrin-blood clot, periosteum, muscular and fatty tissue), 9 of the victims recovered from the near fracture zone with fractures of limb bones during their open comparison were studied. In addition, fibrin-blood clots from the venous blood of the same patients ob­tained during the operation by the method of J. Choukroun were analyzed. Results: 1–2 days after the fracture, vascular endothe­lial growth factor concentrates in fibrin, forming a fibrin-blood clot in the near-fracture zone. On the 5th–12th day, the intensity of the reaction to vascular endothelial growth factor in fibrin decreases, or it disappears, and expression of the factor mani­fests itself in the cells of the regenerate — osteocytes, osteo­blasts, fibroblasts, endotheliocytes. 10–12 days after injury, a positive reaction to vascular endothelial growth factor is de­fined in endotheliocytes and osteoblasts. The reaction to TGF-β in fibrin-blood clot and regenerate tissues was observed exclu­sively in cells. In autologous fibrin clots, vascular endothelial growth factor expression was observed in fibrin, and TGF was observed in the blood cells that remained in it. However, the in­tensity of the response to vascular endothelial growth factor in fibrin formed in vitro was uneven. Conclusions: vascular en­dothelial growth factorconcentration on the 1–2 day after frac­ture in the fibrin-blood clot in the near fracture zone is a strong signal for the restoration of blood supply in the area of inju­ry. Expression of TGF-β at all times was found only in cells. The uneven distribution of vascular endothelial growth factor in fibrin formed in vitro should be considered when it is used to optimize bone repair.

Цель: исследовать с помощью иммуногистохимических методов содержание фактора роста эндотелия сосудов (VEGF) и трансформирующего фактора роста (TGF-β) в тканях, прилежащих к отломкам костей после перелома у людей, а также в аутофибрине, полученном in vitro. Методы: исследованы биоптаты (межфрагментарный фибрин-кровяной сгусток, периост, мышечная и жировая ткани) из околоотломковой зоны 9 пострадавших с переломами костей конечностей во время открытого их сопоставления. Анализировали фибрин-кровяные сгустки из венозной крови тех же пациентов, полученные во время операции по методике J. Choukroun. Результаты: на 1–2-е сутки после перелома VEGF концентрируется в фибрине, образующем фибрин-кровяной сгусток в околоотломковой зоне. На 5–12-е сутки интенсивность реакции на VEGF в фибрине уменьшается или он исчезает, а экспрессия фактора проявляется в клетках регенерата — остеоцитах, остеобластах, фибробластах, эндотелиоцитах. Через 10–12 суток после травмы положительная реакция на VEGF определена в эндотелиоцитах и остеобластах. Реакцию на TGF-β в фибрин-кровяном сгустке и тканях регенерата наблюдали исключительно в клетках. В аутологичных фибриновых сгустках экспрессию VEGF наблюдали в фибрине, а TGF — в клетках крови, которые остались в нем. Однако интенсивность реакции на VEGF в фибрине, образованном in vitro, была неравномерной. Выводы: концентрация VEGF на 1–2-е сутки после перелома в фибрин-кровяном сгустке в околоотломковой зоне является мощным сигналом для восстановления кровоснабжения в области повреждения. Экспрессия TGF-β на всех сроках обнаружена только в клетках. Неравномерное распределение VEGF в фибрине, образованном in vitro, следует учитывать при его использовании для оптимизации репарации кости.

Мета: дослідити за допомогою імуногістохімічних методів вміст фактора росту ендотелію судин (VEGF) і трансформувального фактора росту (TGF-β) в тканинах, прилеглих до відламків кісток після перелому в людей, а також в аутофібрині, отриманому in vitro. Методи: обстежені біоптати (міжфрагментарний фібрин-кров’яний згусток, періост, м’язова і жирова тканини) з навколовідламкової зони 9 постраждалих із переломами кісток кінцівок під час відкритого їх зіставлення. Аналізували фібрин-кров’яні згустки з венозної крові тих самих пацієнтів, отримані під час операції за методикою J. Choukroun. Результати: на 1–2-гу добу після перелому VEGF концентрується у фібрині, який утворює фібрин-кров’яний згусток у навколовідламковій зоні. На 5–12-ту добу інтенсивність реакції на VEGF у фібрині зменшується або він зникає, а експресія фактора проявляється в клітинах регенерату — остеоцитах, остеобластах, фібробластах, ендотеліоцитах. Через 10–12 діб після травми позитивна реакція на VEGF визначена в ендотеліоцитах і остеобластах. Реакцію на TGF-β у фібрин-кров’яному згустку і тканинах регенерату спостерігали виключно в клітинах. В аутологічних фібринових згустках експресію на VEGF спостерігали у фібрині, а TGF — у клітинах крові, які залишилися в ньому. Проте інтенсивність реакції на VEGF у фібрині, утвореному in vitro, була нерівномірною. Висновки: концентрація VEGF на 1–2-гу добу після перелому у фібрин-кров’яному згустку в навколовідламковій зоні є потужним сигналом для відновлення кровопостачання в ділянці ушкодження. Експресія TGF-β на всіх термінах виявлена лише в клітинах. Нерівномірний розподіл VEGF у фібрині, утвореному in vitro, слід ураховувати в разі його використання для оптимізації репарації кістки.