Макро- и микроэлементный состав межпозвонковых дисков при грыжах поясничного отдела позвоночника

Abstract

Дослідження механізмів розвитку остеохондрозу поперекового відділу хребта є актуальними, оскільки для вибору адекватного лікування необхідні поглиблені знання етіопатогенезу змін у тканинах хребта. Найменш вивчений макро- і мікроелементний склад гриж міжхребцевих дисків (МХД). Мета: оцінити зміни мікроелементного складу гриж міжхребцевих дисків за умов ступеня дегенерації. Методи: за допомогою інструментального нейтронно-активаційного аналізу (ІНАА) досліджений біоматеріал, отриманий під час виконання мікродискектомій на рівні LIII–LIV, LIV–LV, LV–SI. Група А — 8 фрагментів гриж від пацієнтів віком 24–36 років зі структурними змінами міжхребцевих дисків, група Б — 7 проб від осіб у віці 37–44 роки з тотальною дегенерацією хребтових рухових сегментів, група В — 7 фрагментів від пацієнтів віком 45–60 років із дегенеративними деформаціями хребтових рухових сегментів. ІНАА дозволив окреслити вміст 22 есенціальних мікроелементів. Максимальна похибка активаційного методу визначення елементів не перевищувала 12 %. Результати: встановлено, що в тканинах міжхребцевих дисків відбувається поетапна зміна вмісту певних есенціальних елементів залежно від стадії деструктивного процесу. Зокрема, зміна вмісту натрію, калію, хлору призводить до порушення регуляції кислотно-лужної рівноваги в тканинах, зменшення вмісту заліза в 1,44 разу — до зменшення надходження кисню в міжхребцевий диск. Водночас зниження рівню кальцію на початку дегенеративного процесу в 2 рази, а потім його підвищення в 1,6 разу свідчить про кальцинацію м’яких тканин міжхребцевих дисків. Висновки: встановлені кореляції мікроелементного складу тканин міжхребцевих дисків і перебігу дегенеративного процесу можуть бути використані для прогнозування стану хворого та вибору адекватного методу лікування. Ключові слова: остеохондроз, грижа міжхребцевого диска, нейтронно-активаційний аналіз, мікроелементи.