Раннє навантаження після високої вальгізуючої остеотомії великогомілкової кістки при лікуванні гонартрозу

Abstract

The article deals with the assessment of using an early load on an extremity after high closed-wedge tibial osteotomy for the treatment of arthrosis of the knee joint. Complications were assessed and results of the treatment in two groups of patients were compared; in 34 patients, the extremity was loaded only after the 6th week, and 15 patients were allowed to load their extremity on days 5-7. Apositive effect and a safe use of an early load after closed-wedge osteotomy of the tibia are shown. The use of an early load on the extremity after high closed-wedge osteotomy of the tibia did not result in any worsening of the treatment results. An early load following high closed-wedge osteotomy of the tibia did not increase a share of postoperative complications. The use of an early load after high closed-wedge osteotomy of the tibia made it possible to reduce the terms of the restoration of the operated extremity function.Работа посвящена оценке применения ранней нагрузки на конечность после высокой вальгизирующей остеотомии большеберцовой кости при лечении артроза коленного сустава. Проведена оценка осложнений и сравнение результатов лечения в двух группах пациентов: 34 пациента, у которых нагрузку на конечность применяли не ранее 6-й недели, и 15 больных, которым разрешали нагрузку на конечность на 5–7-е сутки. Показан положительный эффект и безопасность применения ранней нагрузки после вальгизирующей остеотомии большеберцовой кости. Применение ранней нагрузки на конечность после высокой деваризирующей остеотомии большеберцовой кости не привело к ухудшению результатов лечения. Ранняя нагрузка после высокой вальгизирующей остеотомии большеберцовой кости не увеличивала удельный вес послеоперационных осложнений. Применение ранней нагрузки после высокой вальгизирующей остеотомии большеберцовой кости позволило сократить сроки восстановления функции оперированной конечности.Роботу присвячено оцінці застосування раннього навантаження на кінцівку після високої вальгізуючої остеотомії великогомілкової кістки при лікуванні артрозу колінного суглоба. Проведено оцінку ускладнень і порівняння результатів лікування у двох групах пацієнтів: 34 пацієнта, у яких навантаження на кінцівку застосовували не раніше 6-го тижня після операції, і 15 хворих, яким дозволяли навантаження на кінцівку на 5–7-му добу. Показаний позитивний ефект і безпека застосування раннього навантаження після вальгізуючої остеотомії великогомілкової кістки. Використання раннього навантаження на нижню кінцівку після високої вальгізуючої остеотомії великогомілкової кістки не призвело до погіршення результатів лікування. Раннє навантаження після високої вальгізуючої остеотомії великогомілкової кістки не збільшило питому вагу післяопераційних ускладнень. Використання раннього навантаження після високої вальгізуючої остеотомії великогомілкової кістки дозволило скоротити строки відновлення функції оперованої кінцівки.