Динаміка функціональних показників серцево-судинної системи в пацієнтів із вертеброгенною патологією в разі зміни положення тіла

Abstract

Postural hemodynamic reactions are well-known but their dependency on anthropometrics is still not fully studied. A significant amount of surgeries are provided in prone position, so it is important for anesthesiologist to predict specific physiologic changes.Objectives: to study patterns of functional changes in cardiovascular system in patients with vertebrogenic pathology after turning from supine to prone position and the influence of age and body mass index on them.Material and methods: we examined 200 patients of 18–75 y. o.; 118 male and 82 female. In group І there were patients with body mass index ≤ 25 kg/m2 and in group ІІ – patients with body mass index > 25 kg/m2 . Hemodynamics were examined by thoracic rheography in supine position, in prone position 5 min after turning and in prone position 20 min after turning.Results: in patients of group ІІ vs patients of group A we foundnd significantly higher level of systolic BP in 5 min and 20 min after turning to prone position, and diastolic BP, mean BP and peripheral vascular resistance at all stages of study. Stroke volume index and cardiac index were significantly lower at all stages of studied patients of group ІІ. After turning into prone position diastolic BP and peripheral vascular resistance increased by 15,2 % in all patients, but in patients with body mass index > 25 kg/m2 it did not reverse to basal level. Cardiac index changed only in patients of group ІІ. Stroke volume index decreased by 13,6 % in all patients, but in 20 min it became normal only in patients of group І and was low in patients of group ІІ.Conclusions: compensatory reaction of cardiovascular system after turning to prone position depended on age and body mass index. Dependence on body mass index is more significant and anesthesiologist should be aware of these changes when planning anesthesia in prone position.

Постуральные изменения гемодинамики хорошо известны, однако их зависимость от антропометрических показателей изучена недостаточно. Значительное количество хирургических вмешательств выполняют в положении лежа на животе, поэтому для анестезиолога важно предусмотреть физиологические особенности, связанные с этим.Цель: выявить закономерности функциональных изменений сердечно-сосудистой системы у больных с вертеброгенной патологией при изменении положения тела и влияние на них возраста и индекса массы тела (ИМТ).Методы: обследовано 200 человек в возрасте 18–75 лет (118 мужчин и 82 женщины). В группе I ИМТ был меньше или равным 25 кг/м2, в группе II превышал 25 кг/м2. Гемодинамику исследовали за сутки до хирургического вмешательства методом грудной реографии в положении на спине, через 5 и 20 мин после поворота на живот.Результаты: у пациентов группы II по сравнению с группой I определены значимо высокие показатели систолического артериального давления (АД) через 5 и 20 мин после поворота на живот, а диастолического и среднего, а также удельного периферического сосудистого сопротивления — на всех этапах исследования. Ударный и сердечный индексы у лиц группы II были значительно ниже на всех этапах исследования. Вследствие поворота человека со спины на живот диастолическое АД и удельное периферическое сосудистое сопротивление увеличилось у всех пациентов на 15,2 % и не возвратилось через 20 мин до начального уровня у больных c ИМТ > 25 кг/м2. Сердечный индекс в результате поворота со спины на живот существенно снижался только у лиц группы II. Ударный индекс падал значимо у всех обследуемых после поворота на живот на 13,6 %, у пациентов группы I через 20 мин приближался к исходным показателям, группы II — оставался пониженным.Выводы: компенсаторные возможности системы кровообращения, которые проявляются в результате изменения положения тела, зависят от возраста и, более выражено, от ИМТ, что следует учитывать, проводя анестезию во время операций, предусматривающих переворот пациентов со спины на живот.

Постуральні зміни гемодинаміки добре відомі, проте їхню залежність від антропометричних показників вивчено недостатньо. Значну кількість хірургічних втручань виконують у положенні пацієнта лежачи на животі, тому для анестезіолога важливо передбачити фізіологічні особливості, пов’язані з цим.Мета: виявити закономірності функціональних змін серцево-судинної системи у хворих на вертеброгенну патологію внаслідок зміни положення тіла та впливу на них віку й індексу маси тіла (ІМТ).Методи: обстежено 200 осіб віком 18–75 років (118 чоловіків і 82 жінки). У групі І ІМТ був меншим або рівним 25 кг/м2, у групі ІІ перевищував 25 кг/м2. Гемодинаміку досліджували за добу до хірургічного втручання методом грудної реографії в положенні на спині, через 5 і 20 хв після повороту на живіт.Результати: у пацієнтів групи ІІ порівняно з групою І визначено значуще вищі показники систолічного артеріального тиску (АТ) через 5 і 20 хв після повороту на живіт, а діастолічного та середнього, а також питомого периферичного судинного опору — на всіх етапах дослідження. Ударний і серцевий індекси в осіб групи ІІ були значно нижчими на всіх етапах дослідження. Унаслідок повороту людини зі спини на живіт діастолічний АТ і питомий периферичний судинний опір збільшувалися у всіх пацієнтів на 15,2 % і не поверталися через 20 хв до початкового рівня в пацієнтів Із ІМТ > 25 кг/м2. Серцевий індекс у результаті повороту зі спини на живіт суттєво знижувався лише в осіб групи ІІ. Ударний індекс спадав значуще у всіх обстежуваних після повороту на живіт на 13,6 %, у пацієнтів групи І через 20 хв наближався до початкових показників, групи ІІ — залишався зниженим.Висновки: компенсаторні можливості системи кровообігу, які проявляються внаслідок зміни положення тіла, залежать від віку й ІМТ, причому остання залежність вираженіша, що слід ураховувати проводячи анестезію під час операцій, які передбачають переворот пацієнтів зі спини на живіт.