Діафізірні переломи довгих кісток, що не зрослися (чинники ризику, діагностика, лікування)
Завантаження...
Дата
2002
Автори
Назва журналу
ISSN журналу
Назва тому
Видавець
Анотація
Аналіз можливих чинників ризику розвитку дисрегенерації кісткової тканини після переломів плечової та великогомілкової кісток проведено з використанням методів непараметричної статистики. Встановлено, що статистично значущими є травма високої інтенсивності та оскольчастий характер перелому.
На підставі рентгенологічних, морфологічних та біохімічних досліджень зон дисрегенерації встановлено наявність серед дослідженої групи різних видів дисрегенерації: перелом, що уповільнено зростається; гіпертрофічний, оліготрофічний та гіпотрофічний види дисрегенерації та дисрегенерація з дефектом кісткової тканини. Біохімічними дослідженнями сироватки крові підтверджено виділення гіпертрофічного та гіпотрофічного видів. Експериментальні дослідження показали, що нестабільна фіксація уламків та інфікування Staph. aureus призводять до формування тканини неостеогенного характеру та пролонгації
остеорепарації.
Розроблено та обґрунтовано диференційований підхід до лікування хворих з різними видами дисрегенерації.
Опис
Ключові слова
наслідки переломів, репаративний остеогенез, дисрегенерація, великогомілкова кістка, плечова кістка, fractures consequences, reparative osteogenesis, disregeneration, tibia, humerus
Бібліографічний опис
Романенко К.К. Діафізірні переломи довгих кісток, що не зрослися (чинники ризику, діагностика, лікування). [Автореф. дис. канд. мед. наук]. Харків: Інститут патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України; 2002. 24 с.