Комплексне реабілітаційне лікування після ендопротезування колінних суглобів
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
Knee arthroplasty can significantly improve the quality of life of patients with knee osteoarthritis. About 20 % of patients afterknee arthroplasty unsatisfied with surgical treatment results. One of the factors that reduces the unsatisfactory results is the useof new rehabilitation technologies. Objective. Investigate the feasibility and effectiveness of the proposed rehabilitation system within2–3 months after knee arthroplasty. Methods. A prospective study of two groups of patients with osteoarthritis after knee arthroplastywas conducted. The group БР consisted of 28 patients who did not undergo special rehabilitation treatment. The group Р consistedof 30 patients who underwent special rehabilitation treatment in the hospital within 2–3 months after surgery. The groups were comparablein terms of age and body mass index. Flexion and extension angles of the operated knee were measured in patients of bothgroups within 2–3 and 5–6 months after surgery. The course of special rehabilitation treatment included: massage of the musclesof the lower back, buttocks, thighs, leg and foot on the operated side; performing special physical exercises twice a day fortwo weeks. Methods of non-parametric statistics were used to process the results. The statistical significance of the differences forunrelated samples was checked using the Mann-Whitney U-test (CMU), for the connected ones, the Wilcoxon test (CV). Results.After a course of rehabilitation, in group Р the flexion angle rate increased 1.3 times and amounted to 90° (90°; 100°) (КВ, р < 0.01).In group БР during the same period the flexion angle rate underwent a partial regression, amounting 100° (100°; 110°). The rateof extension angle in both groups Р did not change. But in group Р, in all patients who had a deficiency of extension angle of the operatedknee, it disappeared. In group БР, in all patients who had deficiency of extension angle of the operated knee, it decreasedslightly, but did not disappear. Conclusions. The use of proposed rehabilitation treatment within 2–3 months after knee arthroplastyrestores the volume of movements in the operated knee, reduces the risk of contracture of the operated joint (especially extensioncontracture) and restores the normal stereotype of walking.
Ендопротезування колінного суглоба дозволяє значно поліпшити якість життя пацієнтів з остеоартритом. Протеблизько 20 % із них не задоволені результатами хірургічного лікування. Одним із підходів для зниження відсотканезадовільних результатів є застосування нових технологій реабілітації. Мета. Дослідити доцільність та ефектив-ність використання запропонованої системи реабілітації в терміни 2‒3 міс. після ендопротезування колінного сугло-ба. Методи. Проведено проспективне дослідження пацієнтів після ендопротезування колінного суглоба з приводуостеоартриту. До групи БР увійшли 28 пацієнтів без курсу реабілітації в умовах стаціонару; Р — 30 осіб, які пройшлийого через 2‒3 міс. після операції. Групи були порівнянні за віком та індексом маси тіла. Оцінювали показники кутазгинання та розгинання в оперованому колінному суглобі через 2‒3 і 5‒6 міс. після операції. Курс реабілітаційноголікування включав: масаж м’язів попереку, сідниць, стегна, гомілки та стопи на оперованій стороні; спеціальніфізичні вправи двічі на день протягом двох тижнів. Для опрацювання результатів використано методи непара-метричної статистики. Для визначення статистичної значущості відмінностей незв’язаних вибірок застосова-но критерій Манна-Уїтні (КМУ), пов’язаних — Вілкоксона (КВ). Результати. Після курсу реабілітаційних заходівв умовах стаціонару в групі Р показник кута згинання збільшився в 1,3 разу і склав 90° (90°; 100°) (КВ, р < 0,01). У групіБР за цей самий проміжок часу зазначений показник зазнав часткову регресію, склавши 100° (100°; 110°). Показниккута розгинання в групах істотно не змінився. Усі пацієнти групи Р із дефіцитом розгинання колінного суглоба йогопозбулися, а в групі БР він лише незначно зменшився, але все одно зберігся. Висновки. Використання запропонованоїсистеми реабілітаційного лікування в терміни 2‒3 міс. після операції ендопротезування колінного суглоба дає змогуефективно відновити обсяг рухів у прооперованому суглобі, знизити ризик виникнення контрактури (особливо на розги-нання) та відновити нормальний стереотип ходьби.
Ендопротезування колінного суглоба дозволяє значно поліпшити якість життя пацієнтів з остеоартритом. Протеблизько 20 % із них не задоволені результатами хірургічного лікування. Одним із підходів для зниження відсотканезадовільних результатів є застосування нових технологій реабілітації. Мета. Дослідити доцільність та ефектив-ність використання запропонованої системи реабілітації в терміни 2‒3 міс. після ендопротезування колінного сугло-ба. Методи. Проведено проспективне дослідження пацієнтів після ендопротезування колінного суглоба з приводуостеоартриту. До групи БР увійшли 28 пацієнтів без курсу реабілітації в умовах стаціонару; Р — 30 осіб, які пройшлийого через 2‒3 міс. після операції. Групи були порівнянні за віком та індексом маси тіла. Оцінювали показники кутазгинання та розгинання в оперованому колінному суглобі через 2‒3 і 5‒6 міс. після операції. Курс реабілітаційноголікування включав: масаж м’язів попереку, сідниць, стегна, гомілки та стопи на оперованій стороні; спеціальніфізичні вправи двічі на день протягом двох тижнів. Для опрацювання результатів використано методи непара-метричної статистики. Для визначення статистичної значущості відмінностей незв’язаних вибірок застосова-но критерій Манна-Уїтні (КМУ), пов’язаних — Вілкоксона (КВ). Результати. Після курсу реабілітаційних заходівв умовах стаціонару в групі Р показник кута згинання збільшився в 1,3 разу і склав 90° (90°; 100°) (КВ, р < 0,01). У групіБР за цей самий проміжок часу зазначений показник зазнав часткову регресію, склавши 100° (100°; 110°). Показниккута розгинання в групах істотно не змінився. Усі пацієнти групи Р із дефіцитом розгинання колінного суглоба йогопозбулися, а в групі БР він лише незначно зменшився, але все одно зберігся. Висновки. Використання запропонованоїсистеми реабілітаційного лікування в терміни 2‒3 міс. після операції ендопротезування колінного суглоба дає змогуефективно відновити обсяг рухів у прооперованому суглобі, знизити ризик виникнення контрактури (особливо на розги-нання) та відновити нормальний стереотип ходьби.
Опис
Бібліографічний опис
1-2, 12–19
