Концептуальна модель впливу низькочастотної вібрації на процес відновлення рухливості суглобів після іммобілізації

Abstract

Disruption of joint mobility (contracture) is a frequent consequence of the treatment of injuries or orthopedic diseases, when the method of immobilization is used in the treatment process. One of the physiotherapeutic methods of preventing contractures and restoring joint mobility after long-term immobilization is vibration therapy. Objective. Create a concept of the effect of low-frequency vibration on joints and peri-articular tissues after immobilization. Methods. The work was performed using a meta-analysis of literature sourcesfrom scientific databases. The publications were analyzed, which considered the impact of vibration on joints or had data on its biologicalimpact on body tissues. Results. The physiological impact of vibration on the body is based on mechanical, physico-chemical and thermal effects. The expression of the physiological response depends on the frequency and amplitude of oscillations, conditions of conducting and localization. The concept is based on the features of the impact of vibration on the structural elements of limbs and joints. The vibration applied to the limb irritates mechanoreceptors, which send a signal to the central nervous system, and thanks to motoneurons, muscle contraction occurs, which affects peripheral blood flow and blood oxygenation. Accordingly, redox processes in tissues are launched. Micromovements caused by vibration contribute to the nutrition of cartilage and metabolism in the synovial fluid, improving the nutrition of periarticular tissues. This contributes to the recovery of both joint and adjacent tissues. Contraction of muscles through motoneurons gives impetus to a gradual increase in their motor activity and strength, restoration of nutrition and cartilage surface - to restoration of mobility. Conclusions. The created conceptual model of the effect of low-frequency vibration on joints with limited mobility due to immobilization takes into account tissue changes under its influence. The concept involves restoration of nutrition of tissues and muscles adjacent to the joint. It is vibration, due to the possibility of transmitting vibrational energy between tissues, that enables the processes of muscle contraction, which increase the blood supply and metabolism of the joint.Порушення рухомості суглобів (контрактури) є частим наслідком лікування травм або ортопедичних захворювань, коли у процесі лікування застосовують метод іммобілізації. Одним із фізіотерапевтичних методів профілактики контрактур і відновлення рухомості суглобів після тривалої іммобілізації є вібротерапія. Мета. Створити концепцію впливу низькочастотної вібрації на суглоби та періартикулярні тканини після іммобілізації. Методи. Роботу виконано за допомогою метааналізу джерел літератури з наукових баз даних. Проаналізовано публікації, де розглянуто вплив вібрації на суглоби або є дані щодо її біологічного впливу на тканини організму. Результати. В основі фізіологічного впливу вібрації на організм лежать механічні, фізико-хімічні та теплові ефекти. Вираженість фізіологічної відповіді залежить від частоти й амплітуди коливань, умов проведення та локалізації. Концепція базується на особливостях впливу вібрації на структурні елементи кінцівок і суглобів. Застосовувана до кінцівки вібрація подразнює механорецептори, які подають сигнал у ЦНС і завдяки мотонейронам відбувається скорочення м’язів, котре впливає на периферичний кровоток і оксигенацію крові. Відповідно, запускаються окислювально-відновні процеси в тканинах. Мікропереміщення, спричинені вібрацією, сприяють живленню хряща й обміну речовин у синовіальній рідині, покращенню живлення періартикулярних тканин. Це сприяє відновленню як тканин суглоба, так і прилеглих до нього. Скорочення м’язів через мотонейрони дає поштовх до поступового збільшення їхньої рухової активності та сили, відновлення живлення та поверхні хряща — до відновлення рухомості. Висновки. Створена концептуальна модель впливу низькочастотної вібрації на суглоби з обмеженням рухомості внаслідок іммобілізації враховує зміни тканин під її дією. Концепція передбачає відновлення живлення прилеглих до суглоба тканин і м’язів. Саме вібрація завдяки можливості передавання енергії коливання між тканинами дає змогу ввімкнути процеси скорочення м’язів, які посилюють кровопостачання й обмін речовин суглоба.