Комбіноване заміщення дефекту в разі комплексного лікування недиференційованої плеоморфної саркоми дистального відділу великогомілкової кістки

Abstract

Replacement of large bones and soft tissues defects formed after radical removal of the tumor remains a topical issue in oncological orthopedics. Today the combined methods of large segmental defects replacing of bones and joints are distraction osteogenesis with bone autograft and APC (allograft prosthesis composite). The combination of techniques allows us to minimize the disadvantages and to use the advantages of each method. Many methods of primary soft tissue grafting are used to replace soft tissue defects depending on localization and spread of the tumor process. The problem of soft tissue reconstruction and restoration the function of joints and limbs is relevant. Objective: to present a clinical case of malignant tumor treatment of the distal tibia part with an integrated approach to the restoration of bone defects and soft tissues. Methods: a clinical case of undifferentiated pleomorphic sarcoma of the distal tibia T2N0M0, stage II, clinical group II was described. The patient underwent replacement of the postresection defect of the distal tibia with an osteoarticular allograft and fascia-cutanoeus flap grafting in order to replace soft tissue defect in the lower third of the leg. Results: using osteoarticular allograft replacing technique reduced the risk of complications as opposed using bone allograft or prosthetic replacement separately. The application of massive complex soft tissue graft made it possible to obtain a positive surgical outcome of treatment in patients with malignant tumors of long bones. Conclusions: an integrated approach to the replacement of post-resection defects in long bones and soft tissues helps to preserve the patient's limb in case of malignant bone tumor. KeyАктуальным вопросом в онкоортопедии остается замещение больших дефектов костей и мягких тканей, образовавшихся после радикального удаления опухоли. Сегодня все большей популярностью пользуются комбинированные методы замещения больших сегментарных дефектов костей и суставов: дистракционный остеосинтез в комбинации с костной аутопластикой, а также аллокомпозитное эндопротезирование (APC — allograft prosthesis composite). Комбинирование методик позволяет свести к минимуму недостатки и использовать преимущества каждой. Для замещения дефектов мягких тканей разработано множество способов первичной мягкотканной пластики в зависимости от локализации и распространения опухолевого процесса. Проблема реконструкции мягких тканей и восстановление функции суставов и конечности является актуальной.Цель: представить клинический случай лечения злокачественной опухоли дистального отдела голени с использованием комплексного подхода к восстановлению дефектов костей и мягких тканей.Методы: описан клинический случай недифференцированной плеоморфной саркомы дистального отдела голени T2N0M0, II стадия, II клиническая группа. Пациентке произведено замещение пострезекционного дефекта дистального отдела большеберцовой кости аллокомпозитным имплантатом и кожно-фасциальная пластика дефекта мягких тканей нижней трети голени.Результаты: использование методики аллокомпозитного эндопротезирования позволяет уменьшить риск развития осложнений, возникающих при применении отдельно костной аллопластики или эндопротезирования. Применение массивной комплексной пластики дефектов мягких тканей дает возможность получить положительный результат хирургического лечения пациентов со злокачественными опухолями длинных костей.Выводы: комплексный подход к замещению пострезекционных дефектов длинных костей и мягких тканей помогает сохранить конечность пациента при поражении ее злокачественной опухолью.Актуальним питанням в онкоортопедії залишається заміщення великих дефектів кісток і м’яких тканин, які утворилися після радикального видалення пухлини. Сьогодні все більшою популярністю користуються комбіновані методи заміщення великих сегментарних дефектів кісток і суглобів: дистракційний остеосинтез у комбінації з кістковою автопластикою, а також алокомпозитне ендопротезування (APC — allograft prosthesis composite). Комбінування методик дає змогу звести до мінімуму недоліки та використовувати переваги кожної. Для заміщення дефектів м’яких тканин розроблено безліч способів первинної м’якотканинної пластики залежно від локалізації та поширення пухлинного процесу. Проблема реконструкції м’яких тканин і відновлення функції суглобів і кінцівки є актуальною.Мета: навести клінічний випадок лікування злоякісної пухлини дистального відділу гомілки з використанням комплексного підходу до відновлення дефектів кісток і м’яких тканин.Методи: описаний клінічний випадок недиференційованої плеоморфної саркоми дистального відділу гомілки T2N0M0, II стадія, II клінічна група. Пацієнтці зроблено заміщення післярезекційоного дефекту дистального відділу великогомілкової кістки алокомпозитним імплантатом і шкірно-фасціальну пластику дефекту м’яких тканин нижньої третини гомілки. Результати: використання методики алокомпозитного ендопротезування дозволяє зменшити ризик розвитку ускладнень, які виникають за умов застосування окремо кісткової алопластики або ендопротезування. Використання масивної комплексної пластики дефектів м’яких тканин дає можливість отримати позитивний результат хірургічного лікування пацієнтів зі злоякісними пухлинами довгих кісток.Висновки: комплексний підхід до заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток і м’яких тканин допомагає зберегти кінцівку пацієнта в разі ураження її злоякісною пухлиною.