Кісткова денситометрія у клінічній практиці

Abstract

In this paper an information on the features of bone densitometry on DEXA devices was presented, and basic errors that can occur during the execution of the study or assessment of patients data after their examination were specified. Bone densitometry is an important informative method of examination allowing to detect not only qualitative and quantitative indicators of bone condition but to perform also monitoring which is important after medicament therapy for evaluation of effectiveness of treatment of osteoporosis. The method makes it possible to detect deformations and fractures of the vertebral bodies as well as to assess quantitatively change of their shape. For measurement of bone mineral density on the lumbar spine they use AP-projection LI–LIV. If in the area of the research there are vertebrae with destructive disorders they exclude them from the analysis and carry out diagnostics according two vertebral bodies without any violations. The difference between the vertebral bodies should not be 1 SD in accordance with T-criterion. Orthopedic programs incorporated into the device make it possible to describe bone tissue condition in the area of contact with the implant after arthroplasty. Quantitative evaluation of bone mass adjacent to the implant implanted into the hip joint they performed in Gruen zones which they determine in frontal plane with the prone position of a patient after 2–3 weeks after arthroplasty and consider as basic assessment. One may assess the condition of the entire skeleton, fat and fat-free body mass which is important for examination of children and patients with endocrine disorders, identifying sarkopenia, in the case of obesity, malabsorption syndrome and so on. Interpreting the results one should also take into account some features of this method of patient examination for reducing the risk of diagnostic errors.В работе представлена информация об особенностях проведения костной денситометрии на аппаратах DEXA, отмечены основные ошибки, которые могут возникать во время выполнения исследования или оценивания показателей обследования пациентов. Костная денситометрия является важным информативным методом обследования, который позволяет выявить не только качественные и количественные показатели состояния костной ткани, но и проводить мониторинг, что важно после медикаментозной терапии для оценки эффективности лечения остеопороза. Метод дает возможность выявить деформации и переломы тел позвонков, а также количественно оценить изменение их формы. Для измерения минеральной плотности костной ткани поясничного отдела позвоночника используют прямую проекцию LI–LIV. Если в зоне исследования находятся позвонки с деструктивными нарушениями, их из анализа исключают, а диагностику проводят с двумя телами позвонков без нарушений. Разница между телами позвонков не должна составлять 1 SD по Т-критерию. Ортопедические программы прибора дают возможность охарактеризовать состояние костной ткани в области контакта с имплантатом после эндопротезирования. Количественную оценку массы костной ткани, прилегающей к эндопротезу, имплантированному в тазобедренный сустав, проводят в зонах Груена, которые определяют во фронтальной плоскости в положении пациента лежа на спине через 2–3 недели после эндопротезирования и расценивают как базовое. Можно оценить состояние всего скелета, жировую и обезжиренную массу тела, что важно для обследования детей и пациентов с эндокринной патологией, выявления саркопении, в случае ожирения, синдрома мальабсорбции и т. п. Трактуя результаты, необходимо также учитывать некоторые особенности этого метода обследования пациентов для снижения риска диагностических ошибок.У роботі представлено інформацію про особливості проведення кісткової денситометрії на апаратах DEXA, зазначені основні помилки, які можуть виникати під час виконання дослідження або оцінювання показників обстеження пацієнтів. Кісткова денситометрія є важливим інформативним методом обстеження, який дає змогу виявити не тільки якісні та кількісні показники стану кісткової тканини, а й проводити моніторинг, що важливо після медикаментозної терапії для оцінювання ефективності лікування остеопорозу. Метод дає можливість виявити деформації і переломи тіл хребців, а також кількісно оцінити зміну їх форми. Для вимірювання мінеральної щільності кісткової тканини поперекового відділу хребта використовують пряму проекцію LI–LIV. Якщо в зоні дослідження є хребці з деструктивними порушеннями, їх з аналізу виключають, а діагностику проводять за двома тілами хребців без порушень. Різниця між тілами хребців не повинна становити 1 SD за Т-критерієм. Закладені в приладі ортопедичні програми дають можливість охарактеризувати стан кісткової тканини в ділянці контакту з імплантатом після ендопротезування. Кількісне оцінювання маси кісткової тканини, прилеглої до ендопротеза, імплантованого в кульшовий суглоб, проводять у зонах Груена, які визначають у фронтальній площині в положенні пацієнта лежачи на спині через 2–3 тижні після ендопротезування і розцінюють як базове. Можна оцінити стан всього скелета, жирову і знежирену масу тіла, що важливо для обстеження дітей і пацієнтів з ендокринною патологією, виявлення саркопенії, у разі ожиріння, синдрому мальабсорбції тощо. Трактуючи результати, необхідно також враховувати деякі особливості цього методу обстеження пацієнтів для зниження ризику діагностичних помилок.