Шляхи покращення результатів лікування тяжких поєднаних травм таза в сучасних умовах

Abstract

Objective. To analyze the treatment of victims with severe combined pelvic trauma in the conditions of the existing trauma care system in Ukraine and to identify ways to improve the results of treatment of such injuries. Methods. The work was based on a study of the results of treatment of 406 victims with unstable pelvic injuries in polytrauma (UPIP) (ISS  ≥ 17 points). Of these, 249 (61.3 % ) patients died in different periods of traumatic illness (TI). Two clinical groups were formed: the first — 137 (33.7 % ) patients, in whom differential surgical treatment tactics were performed based on the developed scales for assessing the severity of injury, the prognosis of the course of TI depending on its periods, as well as the proposed modern methods of diagnosis and surgical treatment of injuries of the pelvis and other anatomical areas, the second — 269 (66.3 %) patients, in whom generally accepted surgical treatment tactics were used. Results. Active surgical tactics using a differential approach allowed to increase the number of internal (combined) metal osteosynthesis in this category of victims from 40.4 to 72.1 %, to reduce the proportion of conservative treatment from 53.7 to 30.6%, and the active implementation of an improved protocol scheme for surgical treatment of victims with NUTP during hospitalization allowed to reduce mortality in the acute period of TC (up to 48 hours) from 77.7 to 63.9 %, p < 0.05, overall mortality from 69.9 to 44.5% (p < 0.01). Conclusions. The timing of delivery of a victim with a severe combined pelvic injury to a specialized trauma department is crucial at the prehospital stage of saving the patient's life. The tactics of surgical interventions for injuries of extrapelvic localization, unstable pelvic fractures, pelvic organ trauma in the acute period of TI should be based on urgent indications, aimed primarily at stopping intrapelvic bleeding, the possibility of conducting single-stage or sequential emergency external fixation of the pelvic ring.

Мета. Проаналізувати лікування постраждалих із тяжкою поєднаною травмою таза в умовах існуючої системи надання травматологічної допомоги в Україні та визначити шляхи покращення результатів. Методи. Досліджено результати лікування 406 постраждалих із нестабільними ушкодженнями таза в разі політравми (НУТП) (ISS ≥ 17 балів). Із них 249 (61,3 % ) пацієнтів померли в різні періоди травматичної хвороби (ТХ). Сформовано дві клінічні групи: перша — 137 (33,7 %) осіб, у яких проводилась диференційна тактика операційних втручань на основі розроблених шкал оцінки тяжкості травми, прогнозу перебігу ТХ залежно від її періодів, а також запропонованих сучасних методів діагностики і хірургічного лікування ушкоджень таза й інших анатомічних ділянок; друга — 269 (66,3 %) пацієнтів, яким застосовували загальноприйняті втручання. Результати. Активна оперативна тактика з використанням диференційного підходу дозволила збільшити кількість внутрішнього (комбінованого) металоостеосинтезу в цій категорії постраждалих з 40,4 до 72,1 %, зменшити питому вагу консервативного лікування з 53,7 до 30,6 %, а активне впровадження удосконаленої протокольної схеми втручань в осіб із НУТП під час госпіталізації дозволило знизити летальність у гострому періоді ТХ (до 48 годин) з 77,7 до 63,9 % (р < 0,05), загальну летальність із 69,9 до 44,5 %, (р < 0,01). Висновки. Термін доставлення постраждалого з тяжкою поєднаною травмою таза до спеціалізованого травматологічного відділення має вирішальне значення на догоспітальному етапі для збереження його життя. Тактика операційних втручань у разі ушкоджень позатазової локалізації, нестабільних переломів таза, травми тазових органів у гострому періоді ТХ повинна ґрунтуватися на невідкладних показаннях, направлених на зупинку внутрішньотазової кровотечі, із можливістю проведення одномоментної або послідовної екстреної зовнішньої фіксації тазового кільця.