Кісткова алопластика в разі ревізійного ендопротезування кульшового суглоба за умов асептичної нестабільності ацетабулярного компонента

Abstract

Bone loss and significant acetabular defects remain one of the major problems in revision hip arthroplasty. A promising material for grafting of bone defects can be materials based on allogeneic bone after various types of processing, combining optimal properties for osteoregeneration. Objective. To analyze the results of acetabular reconstruction with bone implants «OMS-A» in the case of revision arthroplasty. Methods. The results of examination and treatment of 57 patients (33 women and 24 men) were analyzed. The patients’ age at the time of hospitalization ranged from 24 to 81 years. Patients were diagnosed on the basis of a combination of clinical ma­nifestations of the disease, laboratory data, radiography, computed tomography with 3D reconstruction. According to the classification of W. G. Paprosky, the largest group consisted of type I defects — 25 patients (44 %), II — 13 (23 %), III — 19 (33 %). For the reconstruction of the acetabulum, 21 patients (37%) we used fragmented cortical-cancellous pieces (CGP), 28 (49 %) — volumetric bone implants (OCI), 8 (14 %) — a combination of CGP and OCI. All patients underwent revision hip arthroplasty with an anterolateral approach according to Harding. The resulting acetabular defect was tightly filled with an allografts. Results. X-ray and G. A. Gie results were assessed as good in 36 patients (63 %), satisfactory — in 14 (25 %). The manifestations of infection associated with the use of bone implants «OMS-A» have not been determined. The necessity for repeated surgery in order to restore the acetabulum occurred in 7 patients (12 %). Conclusions. Тhe clinical efficiency of bone implants «OMS-A» for the reconstruction of the acetabulum according to the classification of W. G. Paprosky was: with type I defect — 92 %; with type I and type defect — 92.3 %; with type II and type defect — 78.9 %.

Потеря костной ткани и значительные дефекты вертлужной впадины остаются одной из основных проблем в случае ревизионного эндопротезирования тазобедренного сустава. Перспективными для заполнения дефектов костей могут быть материалы на основе аллогенной кости после различных видов обработки.Цель. Проанализировать результаты реконструкции вертлужной впадины с использованием костных аллоимплантатов «ОМС-А» в случае ревизионного эндопротезирования.Методы. Изучены результаты обследования и лечения 57 пациентов (33 женщины, 24 мужчины; возраст на момент госпитализации от 24 до 81 года). Диагноз «Асептическая нестабильность компонентов эндопротеза» устанавливали на основе совокупности клинических проявлений заболевания, данных лабораторных исследований, рентгенографии, компьютерной томографии с 3D-реконструкцией. Согласно классификации W. G. Paprosky дефекты I типа составили самую большую группу — 25 пациентов (44 %), II — 13 (23 %), III — 19 (33 %). Для реконструкции вертлужной впадины у 21 человека (37 %) использован кортикально-губчатый гранулят (КГГ), 28 (49 %) — объемные костные имплантаты (ОКИ), 8 (14 %) — комбинация КГГ и ОКИ. Всем пациентам проведено ревизионное эндопротезирование тазобедренного сустава переднелатеральным доступом по Хардингу. Дефект вертлужной впадины плотно заполняли аллоимплантатом.Результаты. По данным рентгенографии и классификации G. A. Gie результаты оценены как хорошие у 36 пациентов (63 %), удовлетворительные — у 14 (25 %). Проявлений инфекции, связанных с использованием аллоимплантатов, не обнаружено. Необходимость повторного хирургического вмешательства с целью восстановления вертлужной впадины возникла у 7 человек (12 %).Выводы. Клиническая эффективность использования аллоимплантатов костных «ОМС-А» для реконструкции вертлужной впадины по классификации W. G. Paprosky составила: с дефектом I типа — 92 %; II — 92,3 %; III — 78,9 %.

Втрата кісткової тканини та значні дефекти кульшової западини залишаються однією з основних проблем у разі ревізійного ендопротезування кульшового суглоба. Перспективними для заповнення дефектів кісток можуть бути матеріали на основі алогенної кістки після різних видів опрацювання. Мета. Проаналізувати результати реконструкції кульшової западини з використанням кісткових алоімплантатів «ОМС-А» в разі ревізійного ендопротезування. Методи. Вивчено результати обстеження та лікування 57 пацієнтів (33 жінки, 24 чоловіки; вік на момент госпіталізації від 24 до 81 року). Діагноз «Асептична нестабільність компонентів ендопротеза» встановлювали на підставі сукупності клінічних проявів захворювання, даних лабораторних досліджень, рентгено­графії, комп’ютерної томографії з 3D-реконструкцією. Відповідно до класифікації W. G. Paprosky дефекти I типу складали найбільшу групу — 25 пацієнтів (44 %), II — 13 (23 %), III — 19 (33 %). Для реконструкції кульшової западини у 21 людини (37 %) використаний кортикально-губчастий гранулят (КГГ), 28 (49 %) — об’ємні кісткові імплантати (ОКІ), 8 (14 %) — комбінація КГГ і ОКІ. Усім пацієнтам проведено ревізійне ендопротезування кульшового суглоба передньолатеральним доступом за Хардінгом. Дефект кульшової западини щільно заповнювали алоімплантатом. Результати. За даними рентгенографії та класифікацією G. A. Gie результати оцінено як добрі у 36 пацієнтів (63 %), задовільні — у 14 (25 %). Проявів інфекції, пов’язаних із використанням алоімплантатів не виявлено. Необхідність повторного хірургічного втручання з метою відновлення кульшової западини виникла в 7 осіб (12 %). Висновки. Клінічна ефективність використання алоімплантатів кісткових «ОМС-А» для реконструкції кульшової западини за класифікацією W. G. Paprosky склала: з дефектом I типу — 92 %; ІI — 92,3 %; ІІІ — 78,9 %.