МРТ ознаки ушкоджень колінного суглоба в гострому періоді внаслідок гірськолижної травми (ретроспективний аналіз)

Abstract

Objective. To study the structure and frequency of intra-articular knee injuries based on MRI performed in the acute phase after alpine skiing trauma. Materials and methods. A retrospective analysis of 879 knee MRI studies performed within several hours after injury during skiing or snowboarding in the 2025– 2026 winter season was conducted. Only patients with soft-tissue intra-articular injuries were included. Injury distribution was evaluated by sex, age, and nosology. Statistical analysis included Student’s t-test and χ² test (p < 0.05). Results. The study included 553 males (62.9 %) and 326 females (37.1 %), with mean ages of 44 and 36 years, respectively (p < 0.05). The most common injury was combined anterior cruciate ligament (ACL) rupture with medial collateral ligament (MCL), medial patellar retinaculum, and bone contusion/compression fracture of the posterior lateral tibial plateau — 549 cases (62.5 %). Isolated MCL injury was recorded in 91 patients (10.3%), medial meniscus tears in 83 (9.4 %), lateral meniscus tears in 56 (6.4 %), multiligamentous injuries in 44 (5.0 %), posterior cruciate ligament (PCL) with posterolateral corner injury in 24 (2.7 %), and tibial spine avulsion fractures in 32 (3.6 %, predominantly in children). Conclusions. Acute-phase MRI performed immediately after alpine skiing trauma allows precise verification of the nature and combinations of intra-articular injuries and significantly influences treatment strategy. The predominance of combined ACL injuries (62.5 %) determines surgical resource planning priorities at ski resorts.

Мета. Вивчити структуру та частоту внутрішньосуглобових ушкоджень колінного суглоба за даними магнітно-резонансної терапії (МРТ), виконаної в гострому періоді після гірськолижної травми. Методи. Ретроспективно проаналізовано 879 МРТ-досліджень колінного суглоба, виконаних упродовж кількох годин після отримання травми під час катання на лижах або сноуборді в зимовому сезоні 2025–2026 р. Розглянуто лише пацієнтів із м’якотканинними внутрішньосуглобовими ушкодженнями. Розподіл травм здійснювали за статтю, віком та нозологічними групами. Статистична обробка проводилася за допомогою t-критерію Стьюдента та χ²-критерію (p < 0,05). Результати. Обстежено 553 чоловіки (62,9 %) та 326 жінок (37,1 %), середній вік — 44 та 36 років відповідно (p < 0,05). Найчастішою травмою виявився комбінований розрив передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ) у поєднанні з медіальною колатеральною зв’язкою (МКЗ), медіальним утримувачем надколінка та контузією / компресійним переломом заднього краю зовнішнього виростка великогомілкової кістки — 549 випадків (62,5 %). Ізольоване ушкодження МКЗ зафіксовано в 91 пацієнта (10,3 %), медіального меніска — у 83 (9,4 %), латерального — у 56 (6,4 %), багатоструктурні травми — у 44 (5,0 %), ушкодження задньої схрещеної зв’язки (ЗСЗ) із постеролатеральним кутом — у 24 (2,7 %), авульсивні переломи міжвиросткового підвищення — у 32 (3,6 %, переважно у дітей). Висновки. МРТ-дослідження, виконане в гострому періоді безпосередньо після гірськолижної травми, дозволяє точно верифікувати характер і поєднаність внутрішньосуглобових ушкоджень і суттєво впливає на вибір тактики лікування. Домінування комбінованих ПСЗ-травм (62,5 %) визначає пріоритети хірургічної підготовки на гірськолижному курорті.