Регенерація довгої кістки після імплантації в її дефект β-трикальційфосфату

Abstract

Purpose: in the defect of the rats' femoral shaft to investigate the rate of resorption of osteoplastic material сhronOS™, morphologi­cal features in adjacent to the site of implantation of the parent bone, quantitative and qualitative characteristics of the bone tis­sue regenerate and the nature of its interaction with the implant. Methods: The experiment was conducted on 12 white laboratory male rats (8 months, weight (250 ± 10) g). Under ketamine anes­thesia in the middle third of the femoral shaft using a portable drill with spherical cutter at low speed with cooling we created defect diameter of 2.5 mm till the medullary canal which was filled with osteoplastic materials сhronOS™ (Synthes, Switzerland) in the shape of a block without any rigid fixation. Fragments of injured bones were examined after 60 and 120 days after implantation of сhronOS™ by methods of light microscopy with morphometry and scanning electron microscopy. Results: Maternal bones at all stages of observations revealed the presence of gaps with typical osteocytes which indicates a high biocompatibility with сhronOS™. In the area of the defect lamellar bone regenerate was detected which is represented by continuous fields with integrated into its structure recrement of osteoplastic material and separate growths of specific round shape with a high content of osteocytes and osteoblasts interconnected with one another. Growths of bone tissue corresponded in size and shape to pores of сhronOS™ which proves its osteoconductive properties. In micropores of сhronOS™ located osteogenic cells indicating their high affinity for osteoplas­tic materials. The ratio of the area of osteoplastic material and bone tissue on the 60th day of the experiment was (22,55 ± 1,21) and (77,45 ± 3,23) %, and on the 120th — (17,65 ± 1,09) and (82,3 ± 3,35) %, respectively.

Цель: в дефекте диафизов бедренных костей крыс исследовать скорость резорбции остеопластического материала сhronOS™, морфологические особенности прилегающей к месту имплантации материнской кости, количественные и качественные характеристики костной ткани регенерата и характер ее взаимодействия с имплантатом.Методы: эксперимент проведен на 12 белых лабораторных крысах-самцах (8 мес., масса (250 ± 10) г). Под кетаминовым наркозом в средней трети диафиза бедренных костей с помощью портативной бормашины шаровидной фрезой при малых оборотах с охлаждением создавали до костномозгового канала дефект диаметром 2,5 мм, который без жесткой фиксации заполняли остеопластическим материалом сhronOS™ (Synthes, Швейцария) в форме блока. Фрагменты травмированных костей исследовали через 60 и 120 суток после имплантации сhronOS™ методами све­товой микроскопии с морфометрией и растровой электронной микроскопии.Результаты: в материнской кости на всех сроках наблюдения установлено наличие лакун с типичными остеоцитами, что свидетельствует о высокой биосовместимости сhronOS™. В области дефекта обнаружена пластинчатая костная ткань регенерата, которая представлена сплошными полями с интегрированными в ее структуры остатками остео-пластического материала и отдельными, связанными между собой новообразованиями специфической округлой формы с высоким содержанием остеоцитов и остеобластов. Новообразования костной ткани соответствовали по форме и размеру порам сhronOS™, что доказывает его остеокондуктивные свойства. В микропорах сhronOS™ располагались остеогенные клетки, что свидетельствует о высокой их тропности к остеопластическому материалу. Соотношение площади остео-пластического материала и костной ткани на 60-е сутки эксперимента составило (22,55 ± 1,21) и (77,45 ± 3,23) %, а на 120-е — (17,65 ± 1,09) и (82,3 ± 3,35) % соответственно.

Мета: в дефекті діафізів стегнових кісток щурів дослідити швидкість резорбції остеопластичного матеріалу сhronOS™, морфологічні особливості прилеглої до місця імплантації материнської кістки, кількісні та якісні характеристики кісткової тканини регенерату і характер її взаємодії з імплантатом.Методи: експеримент проведено на 12 білих лабораторних щурах-самцях (8 міс., маса (250 ± 10) г). Під кетаміновим наркозом у середній третині діафіза стегнових кісток за допомогою портативної бормашини кулястою фрезою на малих обертах з охолодженням створювали до кістковомозкового каналу дефект діаметром 2,5 мм, який без жорсткої фіксації заповнювали остеопластичним матеріалом сhronOS™ (Synthes, Швейцарія) у формі блоку. Фрагменти травмованих кісток досліджували через 60 і 120 діб після імплантації сhronOS™ методами світлової мікроскопії з морфометрією та растрової електронної мікроскопії.Результати: у материнській кістці на всіх термінах спостереження встановлено наявність лакун із типовими остеоцитами, що свідчить про високу біосумісність сhronOS™. У ділянці дефекту виявлено пластинчасту кісткову тканину регенерату, представлену суцільними полями з інтегрованими в її структури залишками остеопластичного матеріалу та окремими, не пов’язаними між собою новоутвореннями специфічної округлої форми з високим вмістом остеоцитів і остеобластів. Новоутворення кісткової тканини відповідали за формою і розміром порам сhronOS™, що доводить його остеокондуктивні властивості. У мікропорах сhronOS™ розташовувалися остеогенні клітини, що свідчить про високу їх тропність до остеопластичного матеріалу. Співвідношення площі остеопластичного матеріалу та кісткової тканини на 60-у добу експерименту становило (22,55 ± 1,21) і (77,45 ± 3,23) %, а на 120-у — (17,65 ± 1,09) і (82,3 ± 3,35) % відповідно.