Експериментальне дослідження ефекту імплантації поліпропіленової сітки в дефект капсули колінного суглоба

Abstract

The problem of anterior cruciate ligament (ACL) reconstruction of the knee joint remains relevant, despite of significant number of designed surgical techniques for its reconstruction. Repeated ruptures of the restored ACL are recorded in 3–15 % of cases. Objective: to determine the morphological features of the knee joint tissues rearrangement in rabbits after implantation of a polypropylene mesh (PM) into the capsule defect. Methods: the study was performed on 50 rabbits weighing (694 ± 27) g. A capsule defect was formed on the right knee joint between the patellar ligament and the medial collateral ligament. In the experimental group (25 rabbits), the defect was repaired using PM, in the control group (25) — the edges of the defect were tightened and sutured with vicryl. A modified Vanderbilt University scale was used to assess the scarring process. Morphological analysis was performed. Results: no significant clinical differences in the state of the operated knee joint in the postoperative period were found between the groups. In the control group, from the 7th day after the surgery, the formation of dense connective tissue (scar) was observed. In animals of the experimental group, against the background of the formation of connective tissue around the PM, a significant thickening of the capsule and ligaments was observed at the points of contact with it. In 21 days after PM implantation, 51–75 % of its area showed ingrowth of connective tissue, after 45 — 75–100 %. After 2 months after the surgery, the relative area of dense connective tissue in the experiment was (68.12 ± 2.74) % versus (51.68 ± 4.22) % in the control.Conclusions: implantation of PM into the area of the knee joint capsule defect of rabbits between the patellar ligament and the medial collateral led to the formation of a larger volume of dense connective tissue at the final follow-up period (2 months). Ingrowth of connective tissue between cells and fibers of PM promotes the formation of a tight connection with the surrounding tissues, thereby strengthening area of traumatic injury.

Проблема восстановления передней крестообразной связки (ПКС) коленного сустава остается актуальной, несмотря на значительное количество разработанных хирургических методик ее пластики. Повторные разрывы восстановленной ПКС регистрируют в 3–15 % случаев.Цель: определить морфологические особенности перестройки тканей коленного сустава кролей после имплантации полипропиленовой сетки (ПС) в дефект капсулы.Методы: исследование выполнено на 50 кролях массой (694 ± 27) г. На правом коленном суставе формировали дефект капсулы между связкой надколенника и медиальной коллатеральной. В экспериментальной группе (25 кролей) пластика дефекта выполнена с использованием ПС, в контрольной (25) — края дефекта стянуты и сшиты викрилом. Для оценки рубцового процесса использована модифицированная шкала Вандербильтского университета. Проведен морфологический анализ.Результаты: значительных клинических различий состояния прооперированных коленных суставов в послеоперационном периоде между группами не обнаружено. В контроле, начиная с 7-го дня после операции, происходило формирование плотной соединительной ткани (рубца). У животных экспериментальной группы на фоне образования соединительной ткани вокруг ПС наблюдали в местах контакта с ней существенное утолщение капсулы и связок. Через 21 день после имплантации ПС на 51–75 % ее площади отмечено врастание соединительной ткани, через 45 — 75–100 %. Через 2 мес. после операции относительная площадь плотной соединительной ткани в эксперименте составляла (68,12 ± 2,74) % против (51,68 ± 4,22) % в контроле.Выводы: имплантация ПС в область дефекта капсулы коленного сустава кролей между связкой надколенника и медиальной коллатеральной приводит к образованию на конечный срок наблюдения (2 мес.) большего объема плотной соединительной ткани. Врастание соединительной ткани между ячейками и волокнами ПС способствует образованию плотного соединения последней с окружающими тканями, укрепляя тем самым зону травматического повреждения.

Проблема відновлення передньої схрещеної зв’язки (СЗ) колінного суглоба залишається актуальною, незважаючи на значну кількість розроблених хірургічних методик її пластики. Повторні розриви відновленої ПСЗ реєструють у 3–15 % випадків.Мета: визначити морфологічні особливості перебудови тканин колінного суглоба кролів після імплантації поліпропіленової сітки (ПС) у дефект капсули.Методи: дослідження виконано на 50 кролях масою (694 ± 27) г. На правому колінному суглобі формували дефект капсули між зв’язкою наколінка та медіальною обхідною. В експериментальній групі (25 кролів) пластика дефекту виконана з використанням ПС, у контрольній (25) — краї дефекту стягнуті та зшиті вікрилом. Для оцінювання рубцевого процесу використана модифікована шкала Вандербільтського університету. Проведено морфологічний аналіз.Результати: значних клінічних відмінностей стану прооперованих колінних суглобів у післяопераційному періоді між групами не виявлено. У контролі, починаючи з 7-го дня після операції, відбувалося формування щільної сполучної тканини (рубця). У тварин експериментальної групи на фоні утворення сполучної тканини навколо ПС спостерігали в місцях контакту з нею істотне потовщення капсули і зв’язок. Через 21 день після імплантації ПС на 51–75 % її площі відзначено вростання сполучної тканини, через 45 — 75–100 %. Через 2 міс. після операції відносна площа щільної сполучної тканини в експерименті становила (68,12 ± 2,74) % проти (51,68 ± 4,22) % у контролі.Висновки: імплантація ПС у зону дефекту капсули колінного суглоба кролів між зв’язкою наколінка та медіальною обхідною призводить до утворення на кінцевий термін спостереження (2 міс.) більшого обсягу щільної сполучної тканини. Вростання сполучної тканини між комірками та волокнами ПС сприяє утворенню щільного з’єднання останньої з прилеглими тканинами, зміцнюючи в такий спосіб зону травматичного ушкодження.