Перипротезна інфекція: діагностика і лікування. Частина 1 (огляд літератури)

Abstract

Hip and knee joints replacement became widespread in the world and Ukraine due to their high efficiency and improvement of life quality. However, similar to any other surgical intervention, it is not without complications. Periprosthetic infection is among the most difficult complications because it could easily negate all the efforts of the surgeon and patient to achieve a positive result. Very little attention was paid to this very serious disease in Ukrainian medical journals. The authors have presented information from scientific literature concerning the possibilities of various modern diagnostic techniques used to determine periprosthetic infections. The most widely used classifications are described. The modern diagnostic criteria that based on International Consensus Conference on periprosthetic infection (2013) and used as a basis for diagnosis establishing are provided. Such diagnostic tests as serologic (C-reactive protein, erythrocyte sedimentation rate, interleukins, procalcitonin, tumor necrosis factor, and combinations there of) microbiological, synovial, histological are listed from the standpoint of their sensitivity and specificity in the preoperative and intraoperative phases, their thresholds are presented. The authors systematized information to determine the main pointsof dignostics and treatment of this complication. The necessity in early and most complete diagnostics of infection with accurate determining of the pathogen is emphasized since the choice of optimal treatment (surgical and antibacterial) is based on these results. Only with the right method of treatment chosen, based on accurate and timely diagnostics, doctor and patient can expect success in the fight against infection.

Эндопротезирование тазобедренного и коленного суставов получило распространение в мире и Украине благодаря высокой эффективности и улучшению качества жизни пациента. Однако как любое хирургическое вмешательство оно не лишено осложнений. Среди самых тяжелых из них называют перипротезную инфекцию, которая легко может свести на нет все усилия хирурга и пациента при достижении положительного результата. В медицинских периодических изданиях Украины очень мало внимания уделено этой крайне тяжелой болезни. Авторы статьи проанализировали научную информацию о возможностях различных современных диагностических методик, которые используются для определения перипротезной инфекции. Описаны чаще всего применяемые сегодня ее классификации. По материалам международной согласительной конференции по вопросам перипротезной инфекции (2013) представлены современные диагностические критерии, на основе которых устанавливают такой диагноз. Приведены диагностические тесты — серологические (С-реактивный белок, СОЭ, интерлейкины, прокальцитонин, фактор некроза опухоли и их комбинации), микробиологические, синовиальные, гистологические — с позиции их сенситивности и специфичности на передоперационном и интраоперационном этапах, а также представлены их пороговые значения. Авторы систематизировали информацию для определения главных моментов диагностики и лечения этого осложнения. Акцентировано внимание на необходимости проведения максимально ранней и полной диагностики инфекционного процесса и точного определения возбудителя, поскольку выбор оптимального метода лечения (хирургического и антибактериального) основывается на этих результатах. Только при правильно выбранном методе лечения, основанном на точно и своевременно установленном диагнозе, врач и пациент могут рассчитывать на успешную борьбу с инфекцией.

Ендопротезування кульшового та колінного суглобів набуло поширення у світі й Україні завдяки високій ефективності та поліпшенню якості життя пацієнта. Проте як будь-яке хірургічне втручання воно не позбавлене ускладнень. Серед найважчих із них є перипротезна інфекція, яка легко може звести нанівець усі зусилля хірурга і пацієнта на шляху до досягнення позитивного результату. У медичних періодичних виданнях України дуже мало уваги приділено цій вкрай тяжкій хворобі. Автори статті проаналізували наукову інформацію щодо можливості різних сучасних діагностичних методик, які використовуються для визначення перипротезної інфекції. Описані найчастіше застосовувані сьогодні її класифікації. За матеріалами міжнародної погоджувальної конференції з питань перипротезної інфекції (2013 р.) представлені сучасні діагностичні критерії, на підставі яких встановлюють такий діагноз. Наведено діагностичні тести — серологічні (С-реактивний білок, ШОЕ, інтерлейкіни, прокальцитонін, фактор некрозу пухлини і їх комбінації), мікробіологічні, синовіальні, гістологічні — з позиції їх сенситивності та специфічності на передопераційному й інтраопераційному етапах, а також представлені їх порогові значення. Автори систематизували інформацію для визначення головних моментів діагностики і лікування цього ускладнення. Закцентовано увагу на необхідності проведення максимально ранньої та повної діагностики інфекційного процесу і точного визначення збудника, оскільки вибір оптимального методу лікування (хірургічного та антибактеріального) ґрунтується на цих результатах. Тільки за умов правильно обраного методу лікування, заснованого на точному і своєчасно встановленому діагнозі, лікар і пацієнт можуть розраховувати на успішну боротьбу з інфекцією.