Морфологічні ознаки стану кровопостачання та життєздатності тканин стегнової і великогомілкової кісток упродовж турнікетної ішемії кінцівки та періоду рециркуляції

Abstract

Detailed studies of histopathological changes and the state of blood supply to the tissues of the limb has not been studied yet. Application with following removing the tourniquet had not been carried out. It remains unclear topography, what are the most sensitive to ischemia parts of bone (bone and bone marrow), dynamics and pace of pathological and reparative changes.Objective: to establish experimental features of the blood supply, the viability and the possibility of tissue regeneration of the femur and tibia in the dynamics of ischemic and post-ischemic periods. Methods: we investigated the tissue of the femur and tibia in rabbits (of 76 limbs), in which created a tourniquet ischemia of the femur and tibia with varying duration (3 and 6 hours) followed by recirculation from 0.5 hours to 30 days. After sacrificing the animals ink-gelatin mass vascular injection performed with following histological analysis. Results: after the tourniquet application for 3 and 6 hours we found in the bone marrow of femoral and tibial epimetaphyses violations of the microcirculation in the sinusoids and small veins, which didn't result into ischemic necrosis. Such areas observed in the individual cases and in certain anatomical bone locations. Conclusions: in the tourniquet application on the hind limb of rabbits for 3 and 6 h,there are two different areas of circulatory disorders (compression and regional ischemia), in which tissues microcirculation and ischemic changes going off. After removing the tourniquet and blood supply recycling restoration different parts of the femur and tibia are differently sensitive to ischemia for tourniquet application for 6 hours were the primary structure of spongiosis and bone marrow of the proximal metaphyseal tibia.

Детальных исследований патогистологических изменений и состояния кровоснабжения тканей конечности в периоде применения, а затем снятия жгута ранее не проводилось. Остается невыясненной топография наиболее чувствительных к ишемии участков кости (костной ткани и костного мозга), динамика и темпы развития патологических и репаративных изменений.Цель: установить в эксперименте особенности кровоснабжения, жизнеспособность и возможности регенерации тканей бедренной и большеберцовой костей в динамике ишемического и постишемического периодов.Методы: исследовали ткани бедренной и большеберцовой костей кроликов (всего 76 конечностей), которым создавали турникетную ишемию бедра и голени различной длительности (3 и 6 ч) с последующей рециркуляцией от 0,5 ч до 30 сут. После выведения животных из опыта выполняли инъекцию сосудов тушь-желатиновой массой и гистологический анализ окрашенных срезов.Результаты: после наложения жгута на 3 и 6 ч в костном мозге эпиметафизов бедренной и большеберцовой костей выявлены нарушения микроциркуляции в синусоидах и мелких венах, которые большей частью не приводили к необратимой очаговой блокаде микроциркуляторного русла и развитию распространенного ишемического некроза. Такие участки встречались в единичных случаях и в некоторых анатомических локусах кости.Выводы: при наложении жгута на заднюю конечность кроликов на 3 и 6 ч возникают две разные области нарушения кровоснабжения (компрессионной и регионарной ишемии), в тканях которых происходит выключение микроциркуляции и ишемические изменения. После снятия жгута и включения рециркуляции восстановление кровоснабжения тканей в разных отделах бедренной и большеберцовой костей отличается — наиболее чувствительными к турникетной ишемии длительностью 6 ч оказались структуры первичной спонгиозы и костного мозга проксимального метафиза большеберцовой кости.

Детальних досліджень патогістологічних змін стану кровопостачання тканин кінцівки під час застосування, а потім зняття джгута раніше не проводили. Залишається невідомою топографія найбільш чутливих до ішемії ділянок кістки (кісткової тканини і кісткового мозку), динаміка і темпи розвитку патологічних і репаративних змін.Мета: встановити в експерименті особливості кровопостачання, життєздатність і можливості регенерації тканин стегнової та великогомілкової кісток у динаміці ішемічного й постішемічного періодів.Методи: досліджували тканини стегнової та великогомілкової кісток кроликів (всього 76 кінцівок), яким створювали турнікетну ішемію стегна і гомілки різної тривалості (3 і 6 год) із подальшою рециркуляцією від 0,5 год до 30 діб. Після виведення тварин із досліду виконували ін’єкцію судин туш-желатиновою масою та гістологічний аналіз забарвлених зрізів.Результати: після накладення джгута на 3 і 6 год у кістковому мозку епіметафіза стегнової та великогомілкової кісток виявлено порушення мікроциркуляції в синусоїдах і дрібних венах, які здебільшого не призводили до незворотної осередкової блокади мікроциркуляторного русла і розвитку поширеного ішемічного некрозу. Такі ділянки траплялися в одиничних випадках і в деяких анатомічних локусах кістки.Висновки: після накладення джгута на задню кінцівку кроликів на 3 та 6 год виникають дві різні ділянки порушення кровопостачання (компресійної та регіонарної ішемії), у тканинах яких відбувається вимкнення мікроциркуляції та ішемічні зміни. Після зняття джгута і увімкнення рециркуляції відновлення кровопостачання тканин у різних відділах стегнової та великогомілкової кісток відрізняється — найчутливішими до турнікетною ішемії тривалістю 6 год виявилися структури первинної спонгіози й кісткового мозку проксимального метафіза великогомілкової кістки.