Перший досвід артроскопії в разі асептичного некрозу головки стегнової кістки

Abstract

Observation of patients with avascular necrosis of the femoral head formed a hypothesis about inability to eliminate the hip contracture by tunneling the femoral head on the background of drug therapy and therapeutic exercises, which causes an unsatisfactory outcomes. Therefore, the was idea to use arthroscopy for performing capsulotomy, synovectomy and removal of free cartilage and bone fragments. Objective. To evaluate efficiency of arthroscopy in patients with avascular necrosis of the femoral head. Methods. In the period from 2010 to 2018, 60 patients were observed. With the I–II stages, absence of inflammatory processes in the joint, body mass index less than 35. In the comparison group (28 patients) we made  only tunneling of the femoral head, in the study group (32) at first  we performed arthroscopy of the hip joint, capsulotomy, synovectomy, removal of cartilage fragments, and only then — tunneling. We analyzed the proportion of hip joint replacement that was performed in the long term follow up and the intensity of pain by visual analog scale. Results. During arthroscopy we often revealed the joint cartilage lesions — 30 %, articular labrum lesions — 5 %, synovitis — 100 %, CAM impingement — 90 %. In the study group in the first 2 weeks after surgery, the pain was severe more than in the comparison group. Then the pain rate became the same in both groups. In the control group in the period from 3 to 5 years after tunneling of the femoral head, arthroplasty was performed in 11 patients (39.3 %), in the study group for 2 to 3 years after surgery — 8 (25.0 %). Conclusions. Analysis of long-term results of tunneling of the femoral head with arthroscopy of the hip joint in patients with avascular necrosis of the femoral head showed improvement in hip function, no disease progression in 60–75 % patients in 2–3 years after surgery.Спостереження за пацієнтами з асептичним некрозом головки стегнової кістки (АНГСК) сформувало гіпотезу про неможливість усунення контрактури кульшового суглоба шляхом тунелізації головки стегнової кістки на фоні медикаментозної терапії та лікувальної фізичної культури, що обумовлює незадовільний результат лікування пацієнта. Тому виникла ідея використовувати артроскопію для виконання капсулотомії, синовектомії та видалення фрагментів суглобового хряща. Мета. Оцінити ефективність застосування артроскопії в пацієнтів із АНГСК. Методи. У період із 2010 по 2018 рік простежено 60 пацієнтів із І– ІІ стадіями АНГСК, відсутністю запальних процесів у суглобі, індексом маси тіла менш ніж 35. У групі порівняння (28 осіб) виконували лише тунелізацію головки стегнової кістки, у групі дослідження (32) проводили спочатку артроскопію кульшового суглоба, капсулотомію, синовектомію, видалення ушкоджених фрагментів хряща, а лише потім — тунелізацю. Аналізували питому вагу виконаного ендопротезування у віддаленому періоді, інтенсивність болю за візуальною аналоговою шкалою (ВАШ). Результати. Під час артроскопії часто виявляли всередині суглоба ушкодження хряща — 30 %, суглобової губи — 5 %, синовіт — 100 %, САМ-імпінджмент — 90 %. У групі дослідження в перші 2 тижні після операції больовий синдром був виражений більше, ніж у групі порівняння. Потім показник болю ставав однаковим в обох групах. У групі порівняння в період від 3 до 5 років після тунелізації головки стегнової кістки ендопротезування виконано 11 пацієнтам (39,3 %), у групі дослідження в термін від 2 до 3 років після операції — 8 (25,0 %). Висновки. Аналіз віддалених результатів тунелізації голов­ки стегнової кістки з артроскопією кульшового суглоба в пацієнтів з АНГСК показав поліпшення функції кульшового суглоба, відсутність прогресування захворювання в 60–75 % осіб через 2–3 роки після операції.