Лікування тракційних поєднаних ушкоджень малогомілкового нерва

Abstract

Recovery of the movement function of foot after the injury of peroneal nerve (PN) did not happen in 47.6 %. This is an indication for surgical treatment. Traction injuries of PN combined with the injuries of knee joint (KJ) ligaments are even more challenging to treat. Goal: to work out an algorithm to treat these patients and give practical recommendations on the ground of analysis of clinical data. Methods: the results of treatment of 35 patients (average age 31.8 ± 11.9 years) with the injury of PN and KJ ligaments were analyzed. The injury of lateral collateral ligament was combined in 18 patients with posterior cruciate ligament rapture, in 25 patients with anterior cruciate ligament rapture, in 8 patients all 3 injuries were diagnosed. Neurolysis was performed in 16 patients (48.5 %), neurorraphy in 2 patients (6.1 %), plastics of nerve in 4 patients (12.1 %), orthopedic reconstruction in 6 patients (18.1 %), neurolysis and orthopedic reconstruction in 4 patients (12.1 %), plastics of nerve with orthopedic reconstruction in 1 patient (3.1 %). Results: primarily a ligament reconstruction to stabilize KJ and then the revision of injured PN were performed. In cases of posterior instability of KJ plastics of posterior cruciate ligament was performed under arthroscopic control. In case of anterior cruciate ligament injury plastics of ligament was performed under arthroscopic control using titanium and biodegradable fixation device. In case of anatomic injury of PN treatment tactics depended upon the length of damage, condition of nerve ends and surrounding soft tissues. Conclusion: to restore the function of lower extremity in patients with the injury of KJ ligaments combined with PN injury the set of surgical intervention should be done. Restoration of KJ stability should be always done initially. Reconstruction of its ligaments should be performed with revision and restoration of PN.

При травме малоберцового нерва (МБН) в 47,6 % случаев не происходит восстановления двигательной функции стопы, что является показанием к хирургическим вмешательствам. Еще более сложны в лечении тракционные повреждения МБН, сочетанные с повреждением связок коленного сустава (КС).Цель: на основе анализа клинического материала и результатов лечения тракционных повреждений МБН, сочетанных с разрывом связок на уровне КС, разработать алгоритм лечения этой категории больных и практические рекомендации.Методы: проанализированы результаты лечения 35 пациентов (средний возраст (31,8 ± 11,9) лет) с повреждением МБН и связок КС. Повреждение малоберцовой коллатеральной связки сочеталось у 18 человек с разрывом задней крестообразной связки, у 25 — передней, у 8 отмечены все три повреждения. Выполнили невролиз у 16 пациентов (48,5 %), шов нерва у 2 (6,1 %), его пластику у 4 (12,1 %), ортопедическую реконструкцию у 6 (18,1 %), невролиз с ортопедической реконструкцией у 4 (12,1 %), пластику нерва с ортопедической реконструкцией у 1 (3,1 %).Результаты: в первую очередь восстанавливали связки для стабилизации КС и выполняли ревизию поврежденного МБН. При задней нестабильности КС проводили пластику задней крестообразной связки под артроскопическим контролем. Повреждение латеральной коллатеральной связки лечили по методике LaPrade с использованием сухожилия полусухожильной мышцы. При повреждении передней крестообразной связки выполняли ее пластику под артросокпическим контролем с использованием титановых и рассасывающихся фиксаторов. В случаях анатомического повреждения МБН тактика лечения зависела от длины повреждения, состояния концов нерва, а также окружающих мягких тканей.Выводы: для восстановления функции нижней конечности у больных с сочетанным повреждением связочного аппарата КС и МБН необходимо провести ряд хирургических вмешательств. Их всегда следует начинать с восстановления стабильности КС. Реконструкцию его связок нужно проводить с ревизией и восстановлением МБН.

У разі травми малогомілкового нерва (МГН) у 47,6 % випадків не відбувається відновлення рухової функції стопи, що є показанням до хірургічних втручань. Ще більш складні в лікуванні тракційні ушкодження МГН, поєднані з ушкодженням зв’язок колінного суглоба (КС).Мета: на підставі аналізу клінічного матеріалу та результатів лікування тракційних ушкоджень МГН, поєднаних з розривом зв’язок на рівні КС, розробити алгоритм лікування цієї категорії хворих та практичні рекомендації.Методи: проаналізовано результати лікування 35 хворих (середній вік (31,8 ± 11,9) років) з ушкодженням МГН і зв’язок КС. Ушкодження малогомілкової обхідної зв’язки поєднувалося у 18 осіб з розривом задньої схрещеної зв’язки, у 25 — передньої, у 8 відзначені всі три ушкодження. Виконали невроліз у 16 пацієнтів (48,5 %), шов нерва у 2 (6,1 %), його пластику в 4 (12,1 %), ортопедичну реконструкцію в 6 (18,1 %), невроліз з ортопедичної реконструкцією в 4 (12,1 %), пластику нерва з ортопедичної реконструкцією в 1 (3,1 %).Результати: у першу чергу відновлювали зв’язки для стабілізації КС і виконували ревізію ушкодженого МГН. У разі задньої нестабільності КС проводили пластику задньої схрещеної зв’язки під артроскопічним контролем. Ушкодження латеральної обхідної зв’язки лікували за методикою LaPrade з використанням сухожилля напівсухожильного м’яза. У випадку ушкодження передньої схрещеної зв’язки виконували її пластику під артросокпічним контролем з використанням титанових і розсмоктувальних фіксаторів. У випадках анатомічного ушкодження МГН тактика лікування залежала від довжини пошкодження, стану кінців нерва, а також навколишніх м’яких тканин.Висновки: для відновлення функції нижньої кінцівки у хворих з поєднаним ушкодженням зв’язкового апарату КС і МГН нерва необхідно провести низку хірургічних втручань. Їх завжди слід починати з відновлення стабільності КС. Реконструкцію його зв’язок потрібно проводити з ревізією і відновленням МГН.