Морфологія суглобового хряща колінного суглоба щурів за умов позасуглобової деформації стегнової кістки

Abstract

Objective: to assess the structural and functional state of the rat knee after modeling posttraumatic extraarticular deformation of the femur. Methods: experiment was performed in 39 white mature (6 months old) male rats. To model the deformation of varus (test group, 15 rats) after transverse osteotomy of the fe­mur, a bent angled rod was introduced into the medullary ca­nal, the control animal (15) was straight. The comparison group was intact rats (9) of the corresponding age and sex. After 1, 3 and 6 months. After the operation, histological examination was performed. Results: In 1 month after modeling the deformation in the articular cartilage of the knee joint, destructive changes of 1–2 degree according to OARSI were noted. In contralateral extremity, AC had a structure characteristic of the age norm. After 3 months a decrease in the width of articular cartilage (in comparison with intact group by 1.21 times, p < 0.01), loss of glycosaminoglycans, a violation of the structure and ordering of collagen fibers, accumulation of type I collagen was estab­lished. After 6 months the most pronounced disorders were found in the cerebral cortex on the medial condyle of the deformed femur — a 1.63 fold decrease in its width compared with the in­tact group (p < 0.001), in places the replacement with fibrous cartilage. Conclusions: in animals with simulated extraarticular deformation of the femur in the knee joint of the injured limb after 1 month revealed destructive changes that progressed with time. After 1 month the maximum manifestation of disorders was noted in the area of the femur surface under the patella, and after 3 and 6 months he medial condyle. In the articular cartilage of the knee joint of the contralateral limb, destruc­tive changes were recorded 3 months after the reproduction of the deformation, but the severity of the manifestations was less.Цель: оценить структурно-функциональное состояние коленного сустава крыс после моделирования посттравматической внесуставной деформации бедренной кости. Методы: эксперименты выполнены на 39 белых половозрелых (возраст 6 мес.) крысах-самцах. Для моделирования деформации varus (опытная группа, 15 крыс) после поперечной остеотомии бедренной кости в костномозговой канал вводили изогнутый под углом 35° стержень, контрольным животным (15) — прямой. Группой сравнения были интактные крысы (9) соответствующего возраста и пола. Через 1, 3 и 6 мес. после операции выполнено гистологическое исследование. Результаты: через 1 мес. после моделирования деформации в суставном хряще (СХ) коленного сустава отмечены деструктивные изменения 1–2 степени по OARSI. В контралатеральной конечности СХ имел характерное для возрастной нормы строение. Через 3 мес. установлено уменьшение ширины СХ (по сравнению с интактной группой в 1,21 раза, p < 0,01), потерю гликозаминогликанов, нарушение структуры и упорядоченности коллагеновых волокон, накопление коллагена I типа. Через 6 мес. наиболее выраженные нарушения выявлены в СХ на медиальном мыщелке деформированной бедренной кости — уменьшение его ширины по сравнению с интактной группой в 1,63 раза (p < 0,001), местами замещение волокнистым хрящом. Выводы: у животных с моделированной внесуставной деформацией бедренной кости в СХ коленного сустава травмированной конечности через 1 мес. выявлены деструктивные изменения, которые прогрессировали со временем. Через 1 мес. максимальное проявление нарушений отмечено в зоне поверхности бедренной кости под надколенником, а через 3 и 6 мес. — медиального мыщелка. В СХ коленного сустава контралатеральной конечности деструктивные изменения зафиксированы через 3 мес. после воспроизведения деформации, однако выраженность проявлений была меньше.Мета: оцінити структурно-функціональний стан колінного суглоба щурів після моделювання післятравматичної позасуглобової деформації стегнової кістки.Методи: експерименти виконані на 39 білих статевозрілих (вік 6 міс.) щурах-самцях. Для моделювання деформації varus (дослідна група, 15 щурів) після поперечної остеотомії стегнової кістки в кістковомозковий канал вводили вигнутий під кутом 35° стрижень, контрольним тваринам (15) — прямий. Групою порівняння були інтактні щури (9) відповідного віку і статі. Через 1, 3 і 6 міс. після операції виконано гістологічне дослідження. Результати: через 1 міс. після моделювання деформації в суглобовому хрящі (СХ) колінного суглоба відзначені деструктивні зміни 1–2 ступеня за OARSI. У контралатеральній кінцівці СХ мав характерну для вікової норми будову. Через 3 міс. встановлено зменшення ширини СХ (порівняно з інтактною групою в 1,21 раза, p < 0,01), втрату глікозаміногліканів, порушення структури і впорядкованості колагенових волокон, накопичення колагену I типу. Через 6 міс. найбільш виражені порушення виявлені в СХ на медіальному виростку деформованої стегнової кістки — зменшення його ширини порівняно з інтактною групою в 1,63 раза (p < 0,001), місцями заміщення волокнистим хрящем. Висновки: у тварин із модельованою позасуглобовою деформацією стегнової кістки в СХ колінного суглоба травмованої кінцівки через 1 міс. виявлені деструктивні зміни, які прогресували з перебігом часу. Через 1 міс. максимальний прояв порушень відзначено в зоні поверхні стегнової кістки під наколінком, а через 3 і 6 міс. — медіального виростка. У СХ колінного суглоба контралатеральної кінцівки деструктивні зміни зафіксовані через 3 міс. після відтворення деформації, проте вираженість проявів була меншою.