Відновлення довжини стегна у хворих з наслідками епіфізарного остеомієліту методом інтрамедулярної дистракції за Блискуновим

Abstract

Epiphyseal osteomyelitis leads to such severe orthopaedic pathology as destructive hip dislocation, deformity, shortening, contracture, and osteoarthritis. Traditional method of eliminating unequal limb length is extrafocal ostheosyntesis. Objective: to evaluate outcomes in patients with hip shortening after epiphyseal osteomyelitis using intramedullary distraction. Methods: surgeries were performed in 26 patients, shortening of the femur was (7,0 ± 0,5) cm. Surgical technology of implantation of distraction apparatus' consisted of several phases: mounting of the conductor device, reboring of the medullary canal for the distractor, subtrochanteric osteotomy, implantation of the distraction device and its blocking, implantation of the telescopic actuator and the pelvic node to the wing of ilium. Distraction velocity was (1,0 ± 0,2) mm per day. Results: close-in outcomes were examined in 26 patients, and long-term outcomes in 23 ones. Good results obtained in 22 (95.7 %) patients, and satisfactory results in 1 (4.3 %) one. Any infectious complications were not observed. The devices implanted make it possible to apply methods of rehabilitation treatment on early stages during distraction and fixation. Conclusion: intramedullary distraction is an effective method for surgical correction of anatomic shortening of the hip after epiphyseal osteomyelitis.

Эпифизарный остеомиелит приводит к тяжелой ортопедической патологии – деструктивному вывиху бедра, деформации, укорочению, контрактуре, остеоартрозу. Традиционным методом устранения неравной длины конечности является внеочаговый остеосинтез. Цель: изучить результаты лечения больных с укорочением бедра после эпифизарного остеомиелита методом интрамедуллярной дистракции. Методы: хирургические вмешательства выполнены 26 больным, укорочение бедра составило (7,0 ± 0,5) см. Хирургическая технология имплантации дистракционных аппаратов состояла из нескольких этапов: установления кондукторного устройства, расточки костномозгового канала под дистрактор, подвертельной остеотомии, имплантации дистракционного аппарата и его блокировки, имплантации телескопического привода и тазового узла к крылу подвздошной кости. Скорость дистракции составляла (1,0 ± 0,2) мм в сутки. Результаты: ближайшие результаты рассмотрены у 26 больных, отдаленные – у 23. Хорошие результаты получены у 22 (95,7 %) пациентов, удовлетворительные – у 1 (4,3 %). Инфекционных осложнений не отмечено. Имплантированные конструкции позволяют применять методы восстановительного лечения на ранних этапах – в период дистракции и фиксации. Вывод: интрамедуллярная дистракция является эффективным методом хирургической коррекции анатомических укорочений бедра после эпифизарного остеомиелита.

Епіфізарний остеомієліт призводить до тяжкої ортопедичної патології — деструктивного вивиху стегна, деформації, вкорочення, контрактури, остеоартрозу. Традиційним методом усунення нерівної довжини кінцівки є позавогнищевий остеосинтез. Мета: вивчити результати лікування хворих з вкороченням стегна після епіфізарного остеомієліту методом інтрамедулярної дистракції. Методи: хірургічні втручання виконані 26 хворим, вкорочення стегна становила (7,0 ± 0,5) см. Хірургічна технологія імплантації дистракційних апаратів складалася з декількох етапів: встановлення кондукторного пристрою, розточення кістковомозкового каналу під дистрактор, підвертельної остеотомії, імплантації дистракційного апарата та його блокування, імплантації телескопічного приводу і тазового вузла до крила клубової кістки. Швидкість дистракції становила (1,0 ± 0,2) мм на добу. Результати: найближчі результати розглянуто у 26 хворих, віддалені — у 23. Хороші результати отримані у 22 (95,7 %) пацієнтів, задовільні — у 1 (4,3 %). Інфекційних ускладнень не відзначено. Імплантовані конструкції дають змогу застосовувати методи відновного лікування на ранніх етапах — у період дистракції та фіксації. Висновок: інтрамедулярна дистракція є ефективним методом хірургічної корекції анатомічних вкорочень стегна після епіфізарного остеомієліту.