Роль та значення деформацій великого вертлюга стегнової кістки для функції кульшового суглоба: створення робочої класифікації

Abstract

On the basis of radiometric studies to identify possible options for the deviations in the structure of the greater trochanter (gt) in the pathology of the hip joint (hj) of various origins, to develop a working classification of its deformations (abnormal location) for further substantiation of methods of surgical treatment. methods: we performed a retrospective analysis of clinical examination and radiological diagnostics (x-ray, ct and mri) to compare the development of a trochanteric component of hj in 153 children with varying of its pathology (congenital dislocation and subluxation of the hip, deformation of the proximal femur due to injuries and inflammatory disorders, sepsis, suppurative arthritis, etc.) coxavara, aseptic necrosis of the femoral head, and hj patholog y on a background of neurological diseases (cerebral palsy, spinal hernia). results: there were identified and classified options of violation in gt structure as well as its spatial deviation from the norm with respect to the center of rotation of the femoral head in children with hj disorders of various origins. the most pronounced changes in the trochanteric component of hj were established in the case of inflammatory diseases carried in the period from birth to 6 years. changes of gt in cases of hj pathology of other genesis depend on the age at which it is developed, the area and the extent of damage in growth zones of the trochanter and the femoral head, peculiarities of pathology, treatment, the rate of growth of the child. firstly developed working classification of gt deformations in children for integrated assessment of hj, in particular its trochanteric component will create in the future a diagnostic and treatment algorithm of welltimed diagnostics, prediction and early surgical treatment, will lead to better anatomical and functional outcomes in patients with this pathology.

Цель: на основе результатов рентгенометрических исследований выявить возможные варианты отклонений в строении большого вертела (БВ) при патологии тазобедренного сустава (ТБС) различного генеза, разработать рабочую классификацию его деформаций (патологического расположения) для дальнейшего обоснования методов хирургического лечения.Методы: проведен ретроспективный анализ результатов клинических исследований и лучевой диагностики (рентгенография, компьютерная и магнитно-резонансная томография) для сравнения развития вертельного компонента ТБС у 153 детей с разной его патологией (врожденный вывих и подвывих бедра, деформации проксимального отдела бедренной кости вследствие травм и воспалительных заболеваний ТБС (сепсис, гнойный артрит и т. д.), coxа vara, асептический некроз головки бедренной кости, а также патология ТБС на фоне неврологических заболеваний (детский церебральный паралич, спинномозговая грыжа).Результаты: обнаружены и классифицированы возможные варианты нарушения строения БВ, а также его пространственного отклонения от нормы относительно центра вращения головки бедренной кости у детей с патологией ТБС различного генеза. Наиболее выраженные изменения в вертельном компоненте ТБС установлены в случае перенесенных воспалительных заболеваний в период от рождения до 6 лет. Изменения БВ при патологии ТБС другого генеза зависят от возраста, в котором она развилась, площади и степени поражения зон роста вертела и головки бедренной кости, особенностей течения патологии, лечения, скорости роста ребенка. Впервые разработанная рабочая классификация деформаций БВ у детей для комплексной оценки состояния ТБС, в частности его вертельного компонента, в дальнейшем позволит создать лечебно-диагностический алгоритм своевременной диагностики, прогнозирования и раннего хирургического лечения, приведет к улучшению анатомических и функциональных результатов лечения пациентов с этой патологией.

Мета: на підставі рентгенометричних досліджень виявити можливі варіанти відхилень у будові великого вертлюга (ВВ) за умов патології кульшового суглоба (КС) різного ґенезу, розробити робочу класифікацію його деформацій (патологічного розташування) для подальшого обґрунтування методів хірургічного лікування.Методи: проведено ретроспективний аналіз результатів клінічних досліджень та променевої діагностики (рентгенографія, комп’ютерна та магнітно-резонансна томографія) для порівняння розвитку вертельного компонента КС у 153 дітей з різною його патологією (вроджений вивих і підвивих стегна, деформації проксимального відділу стегнової кістки внаслідок травм і запальних захворювань КС (сепсис, гнійний артрит тощо), coxа vara, асептичний некроз головки стегнової кістки, а також патологія КС на фоні неврологічних захворювань (дитячий церебральний параліч, спинномозкова грижа)).Результати: виявлені та класифіковані можливі варіанти порушення будови ВВ , а також його просторового відхилення від норми відносно центру обертання головки стегнової кістки в дітей з патологією КС різного ґенезу. Найбільш виражені зміни у вертельному компоненті КС встановлені в разі перенесених запальних захворювань у період від народження до 6 років. Зміни ВВ за патології КС іншого ґенезу залежать від віку, в якому вона розвинулася, площі та ступеня ураження наросткових пластинок вертлюга і головки стегнової кістки, особливостей перебігу патології, лікування, швидкості росту дитини. Уперше розроблена робоча класифікація деформацій ВВ у дітей для комплексного оцінювання стану КС, зокрема його вертельного компонента, в подальшому дасть змогу створити лікувально-діагностичний алгоритм своєчасної діагностики, прогнозування та раннього хірургічного лікування, призведе до поліпшення анатомічних і функціональних результатів лікування пацієнтів з цією патологією.