Роль хірургічних методів лікування в медичній реабілітації пацієнтів із захворюваннями і наслідками травм опорно-рухової системи
Вантажиться...
Дата
ORCID
Науковий ступінь
Рівень дисертації
Шифр та назва спеціальності
Рада захисту
Установа захисту
Науковий керівник/консультант
Члени комітету
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Редакція журналу «Ортопедія, травматологія та протезування»
Анотація
Objective: to show the effectiveness of modern methods of treatment in the rehabilitation of patients with different diseases and injuries terms in the department of orthopedics, arthrology and sports injuries. Methods: we analyzed 1974 medical records of patients who treated during the period from 2013 to 2015. Surgery was performed in 1 655 patients, of which 69.5 % had disruption of musculoskeletal deseases, 29.3 % — injuries, 1.2 % — mixed genesis (osteoporotic fractures, fibrous dysplasia, etc.). Cement and cementless arthroplasty of local and foreign production and invasive (arthroscopic) surgery were performed. Recurrent physiccal rehabilitation treatment had 319 patients. Results: knee replacement performed in 105 patients, hip replacement in 333, arthroscopy in 1 129. Operations on the lower limbs accounted for 96 %, including 86 % — minimally invasive arthroscopic (refixation and plastics of knee-ligament apparatus and ankle joints). Hospital stay was less than 6 days in 205 patients. After arthroscopic operations on the knee, patients began loading on the first day without crutches, under the supervision of a practitioner-rehabilitation. Most patients (76.2 %) with injuries knee joint were in working age, 21 to 50 years. Among those aged 51 to 70 years and older with diseases of the joints in the main and control group dominated by women. Modern methods of diagnosis and surgical treatment, early rehabilitation helped to reduce the time of treatment and patients return to full activity.
Цель: показать эффективность современных методов лечения в системе медицинской реабилитации пациентов с различными сроками заболеваний и травм в условиях отделения ортопедии, артрологии и спортивной травмы. Методы: проанализированы 1 974 истории болезни пациентов, проходивших лечение в период с 2013 по 2015 гг. Хирургические вмешательства выполнены 1 655 пациентам, из них 69,5 % имели нарушения функций после перенесенных заболеваний костно-мышечной системы, 29,3 % — травмы, 1,2 % — смешанного генеза (переломы на фоне остеопороза, фиброзной дисплазии и др.). Использованы эндопротезы цементной и бесцементной фиксации отечественного и зарубежного производства, а также малоинвазивные (артроскопические) операции. Повторно на реабилитационном физио- функциональном лечении находились 319 больных. Результаты: эндопротезирование коленного сустава выполнено у 105 больных, тазобедренного — у 333, артроскопические вмешательства — у 1 129. Операции на нижних конечностях составляли 96 %, из них 86 % — малоинвазивные артроскопические (рефиксация и пластика сумочно-связочного аппарата коленного и голеностопного суставов). Срок пребывания в стационаре оказался меньше, чем 6 суток у 205 пациентов. После артроскопических операций на коленном суставе больные начинали нагружение с первого дня без костылей, под контролем методиста-реабилитолога. Большинство пациентов (76,2 %) с повреждениями коленного сустава были трудоспособного возраста, от 21 до 50 лет. Среди лиц в возрасте 51–70 лет и старше с заболеваниями суставов как в основной, так и в контрольной группе доминировали женщины. Применение современных методов диагностики и хирургического лечения, ранняя реабилитация позволили сократить сроки лечения и вернуть больных к полноценной жизнедеятельности.
Мета: показати ефективність сучасних методів лікування в системі медичної реабілітації пацієнтів із різними термінами захворювань і травм в умовах відділення ортопедії, артрології і спортивної травми. Методи: проаналізовано 1 974 історій хвороби пацієнтів, які проходили лікування в період з 2013 до 2015 рр. Хірургічні втручання виконані 1 655 пацієнтам, із них 69,5 % мали порушення функцій після перенесених захворювань кістково-м’язової системи, 29,3 % — травми, 1,2 % — змішаного ґенезу (переломи на фоні остеопорозу, фіброзної дисплазії тощо). Використано ендопротези цементної та безцементної фіксації вітчизняного і зарубіжного виробництва, а також малоінвазивні (артроскопічні) операції. Повторно на реабілітаційному фізіо-функціональному лікуванні перебували 319 хворих. Результати: ендопротезування колінного суглоба виконано в 105 хворих, кульшового — в 333, артроскопічні втручання — в 1 129. Операції на нижніх кінцівках становили 96 %, із них 86 % — малоінвазивні артроскопічні (рефіксація й пластика сумково-зв’язкового апарата колінного і надп’ятково-гомілкового суглобів). Термін перебування в стаціонарі виявився меншим ніж 6 діб у 205 пацієнтів. Після артроскопічних операцій на колінному суглобі хворі починали навантаження з першої доби без милиць, під контролем методиста-реабілітолога. Більшість пацієнтів (76,2 %) із ушкодженнями колінного суглоба були працездатного віку, від 21 до 50 років. Серед осіб у віці 51–70 років і старше із захворюваннями суглобів як в основній, так і в контрольній групі домінували жінки. Застосування сучасних методів діагностики та хірургічного лікування, рання реабілітація дали змогу скоротити терміни лікування і повернути хворих до повноцінної життєдіяльності.
Цель: показать эффективность современных методов лечения в системе медицинской реабилитации пациентов с различными сроками заболеваний и травм в условиях отделения ортопедии, артрологии и спортивной травмы. Методы: проанализированы 1 974 истории болезни пациентов, проходивших лечение в период с 2013 по 2015 гг. Хирургические вмешательства выполнены 1 655 пациентам, из них 69,5 % имели нарушения функций после перенесенных заболеваний костно-мышечной системы, 29,3 % — травмы, 1,2 % — смешанного генеза (переломы на фоне остеопороза, фиброзной дисплазии и др.). Использованы эндопротезы цементной и бесцементной фиксации отечественного и зарубежного производства, а также малоинвазивные (артроскопические) операции. Повторно на реабилитационном физио- функциональном лечении находились 319 больных. Результаты: эндопротезирование коленного сустава выполнено у 105 больных, тазобедренного — у 333, артроскопические вмешательства — у 1 129. Операции на нижних конечностях составляли 96 %, из них 86 % — малоинвазивные артроскопические (рефиксация и пластика сумочно-связочного аппарата коленного и голеностопного суставов). Срок пребывания в стационаре оказался меньше, чем 6 суток у 205 пациентов. После артроскопических операций на коленном суставе больные начинали нагружение с первого дня без костылей, под контролем методиста-реабилитолога. Большинство пациентов (76,2 %) с повреждениями коленного сустава были трудоспособного возраста, от 21 до 50 лет. Среди лиц в возрасте 51–70 лет и старше с заболеваниями суставов как в основной, так и в контрольной группе доминировали женщины. Применение современных методов диагностики и хирургического лечения, ранняя реабилитация позволили сократить сроки лечения и вернуть больных к полноценной жизнедеятельности.
Мета: показати ефективність сучасних методів лікування в системі медичної реабілітації пацієнтів із різними термінами захворювань і травм в умовах відділення ортопедії, артрології і спортивної травми. Методи: проаналізовано 1 974 історій хвороби пацієнтів, які проходили лікування в період з 2013 до 2015 рр. Хірургічні втручання виконані 1 655 пацієнтам, із них 69,5 % мали порушення функцій після перенесених захворювань кістково-м’язової системи, 29,3 % — травми, 1,2 % — змішаного ґенезу (переломи на фоні остеопорозу, фіброзної дисплазії тощо). Використано ендопротези цементної та безцементної фіксації вітчизняного і зарубіжного виробництва, а також малоінвазивні (артроскопічні) операції. Повторно на реабілітаційному фізіо-функціональному лікуванні перебували 319 хворих. Результати: ендопротезування колінного суглоба виконано в 105 хворих, кульшового — в 333, артроскопічні втручання — в 1 129. Операції на нижніх кінцівках становили 96 %, із них 86 % — малоінвазивні артроскопічні (рефіксація й пластика сумково-зв’язкового апарата колінного і надп’ятково-гомілкового суглобів). Термін перебування в стаціонарі виявився меншим ніж 6 діб у 205 пацієнтів. Після артроскопічних операцій на колінному суглобі хворі починали навантаження з першої доби без милиць, під контролем методиста-реабілітолога. Більшість пацієнтів (76,2 %) із ушкодженнями колінного суглоба були працездатного віку, від 21 до 50 років. Серед осіб у віці 51–70 років і старше із захворюваннями суглобів як в основній, так і в контрольній групі домінували жінки. Застосування сучасних методів діагностики та хірургічного лікування, рання реабілітація дали змогу скоротити терміни лікування і повернути хворих до повноцінної життєдіяльності.
Опис
Бібліографічний опис
4, 90–95
