Характеристика суглобового синдрому за умов псоріатичної артропатії, можливості різних методів візуалізації

Abstract

The variability of the clinical picture of psoriatic arthritis, commonality with other diseases of the joints creates great difficulties in the way of timeous diagnostics of this pathology. Objective: To study peculiarities of articular syndrome, the diagnostic value of radiography, magnetic resonance imaging and ultrasonography in patients with psoriatic arthropathy. Methods: 100 patients with psoriatic arthritis with severe articular syndrome, combined with the typical lesions of the skin, scalp or psoriatic onihodystrophy were included in this study. Patients underwent radiological, ultrasound and magnetic resonance imaging of the joints. Results: It was found that distal parts of the hands and feet are the most common localizations of articular syndrome in patients with psoriatic arthritis. In men, the number of affected joints was reliably higher than that of women, and psoriatic arthritis predominates. In patients under 40 years lesion of the distal portions of the hands and feet dominates, and for patients over 60 years polyarthritic option is more typical. According to the radiological study in 72 % of patients fitted inflammatory changes in joints, and in 28 % of them — associated degenerative-dystrophic and inflammatory changes. Magnetic resonance imaging and ultrasonography diagnosed thinning or thickening of the hyaline cartilage as well as tendons on the background of tendovaginitis. Advantages of magnetic resonance imaging comparing to sonography has not been established. Conclusions: In patients with psoriatic arthropathy screening method is radiography. To assess the state of hyaline cartilage and tendons an MRI or sonography of joints should be given although magnetic resonance imaging has no any advantages comparing to ultrasonography.

Вариабельность клинической картины псориатического артрита, общность его с другими заболеваниями суставов создают большие трудности в диагностике этой патологии. Цель: изучить особенности суставного синдрома, диагностическую ценность рентгенографии, магнитно-резонансной томографии и сонографии у больных с псориатической артропатией. Методы: в исследование включено 100 больных псориатическим артритом с выраженным суставным синдромом, сочетанным с характерными поражениями кожи, волосяной части головы или псориатической ониходистрофией. Больным выполняли рентгенологическое, ультразвуковое и магнитно-резонансное исследование суставов. Результаты: установлено, что наиболее частой локализацией суставного синдрома при псориатическом артрите является поражение дистальных отделов кистей и стоп. У мужчин число пораженных суставов достоверно больше, чем у женщин, и преобладает псориатический полиартрит. У пациентов до 40 лет доминирует поражение дистальных отделов кистей и стоп, а старше 60 — полиартритический вариант. По данным рентгенологического исследования, у 72 % пациентов установлены воспалительные изменения суставов, у 28 % — сочетанные дегенеративно-дистрофические и воспалительные изменения. При магнитно-резонансной томографии и сонографии диагностировалось утончение или утолщение гиалинового хряща, а также сухожилий на фоне тендовагинитов. Преимуществ магнитно-резонансной томографии перед сонографией не установлено. Выводы: у больных с псориатической артропатией скрининговым методом остается рентгенография, которая дает информацию о состоянии костной ткани. Для оценки состояния гиалинового хряща и сухожилий следует назначать магнитно-резонансную томографию или сонографию суставов.

Варіабельність клінічної картини псоріатичного артриту, схожість його з іншими захворюваннями суглобів створюють великі труднощі у діагностики цієї патології. Мета: вивчити особливості суглобового синдрому, діагностичну цінність рентгенографії, магнітно-резонансної томографії та сонографії у хворих з псоріатичною артропатією. Методи: у дослідження увійшли 100 хворих на псоріатичний артрит з вираженим суглобовим синдромом, поєднаним з характерними ураженнями шкіри, волосяної частини голови або псоріатичною оніходистрофією. Хворим виконували рентгенологічне, ультразвукове та магнітно-резонансне дослідження суглобів. Результати: встановлено, що найчастішим проявом суглобового синдрому за умов псоріатичного артриту є ураження дистальних відділів кистей і стоп. Серед чоловіків кількість уражених суглобів вірогідно більша, ніж у жінок та переважає псоріатичний поліартрит. У пацієнтів, молодших за 40 років, домінує ураження дистальних відділів кистей та стоп, а старших за 60 — поліартрит. За результатами рентгенологічного дослідження, у 72 % пацієнтів встановлені запальні зміни суглобів, у 28 % – поєднані дегенеративно-дистрофічні та запальні зміни. Під час магнітно-резонансної томографії та сонографії верифікували потоншення або потовщення гіалінового хряща, а також сухожилків на фоні тендовагінітів. Вірогідну перевагу магнітно-резонансної томографії перед сонографією не встановлено. Висновки: у хворих з псоріатичною артропатією скринінговим методом залишається рентгенографія, яка дає інформацію про стан кісткової тканини. Для оцінювання стану гіалінового хряща та сухожилків необхідно проводити магнітно-резонансну томографію або сонографію суглобів.