Слінг-терапія як засіб підвищення рухових можливостей дітей зі спастичним парапарезом

Abstract

The high prevalence of cerebral palsy in the world encourages specialists to look for new methods of rehabilitation, one of which is sling therapy using passive suspension systems of various designs.Objective: to evaluate the effectiveness of sling therapy in the complex rehabilitation of children with spastic paraparesis due to cerebral palsy.Methods: two groups of children were included into the study, they were matched by sex and age. The rehabilitation course of the main group (22 patients) included the method of sling-therapy. The control group (20 children) underwent a rehabilitation course without passive suspension systems. The effectiveness of the rehabilitation process was evaluated using the GMFCS classification (Gross Motor Function Classification System), scale GMFM (Gross Motor Function Measure), Ashworth test (Modified Ashworth scale), the coefficient of weight loading, oscillations in the total pressure center, and estimates of the amount of energy expenditure of the patient during movement (Рhysical Сost Іndex, PCI).Results: after the rehabilitation course the degree of motor abilities increased in children of the main group on average by 23 %, in the control group — by 12 %. The average value of the coefficient of weight bearing in children of the main group increased by 0.29; in control — by 0.08. The average value of oscillations of the total pressure center decreased at selfstanding in the main group by 10 mm, in the control group — by 3 mm; energy movement index for movement — by 8 and 2 units, respectively.Conclusions: the method of gravitational neuromuscular activation using a passive suspension system in children with lower spastic paraparesis due to cerebral palsy allows strengthening of weakened and relaxing of spasmodic muscles, improving the stabilizing function of the limbs and body, to improve the stereotype of support and walking. This makes it possible to recommend this method for the practical work of rehabilitation centers.

Высокая распространенность детского церебрального паралича (ДЦП) в мире побуждает специалистов искать новые методы реабилитации, одним из которых является слинг-терапия с применением пассивных подвесных систем разной конструкции.Цель: оценить эффективность применения слинг-терапии в комплексной реабилитации детей со спастическим парапарезом вследствие ДЦП. Методы: в исследование включено две группы детей, сопоставимые по полу и возрасту. В курс реабилитации основной группы (22 пациента) вошел метод слинг-терапии. Контрольная группа (20 детей) проходила курс реабилитации без пассивных подвесных систем. Эффективность процесса реабилитации оценивали с использованием классификации GMFCS (Gross Motor Function Classification System), шкалы GMFM (Gross Motor Function Measure), теста Ashworth (Modified Ashworth scale), метода стабилобазометрии (коэффициент опорности, колебания общего центра давления (ОЦВ), и оценки величины энергозатрат больного при передвижении (Рhysical Сost Іndex, PCI).Результаты: после курса реабилитации наблюдалось увеличение степени двигательных возможностей у детей основной группы в среднем на 23 %, в контрольной — на 12 %. Среднее значение коэффициента опорности у детей основной группы повысилось на 0,29; контрольной — на 0,08. Отмечено уменьшение среднего значения размаха колебаний общего центра давления при самостоятельном стоянии в основной группе на 10 мм, в контрольной — на 3 мм; индекса затрат энергии при передвижении — на 8 и 2 единицы соответственно.Выводы: методика гравитационной нейромышечной активации с использованием пассивной подвесной системы у детей с нижним спастическим парапарезом вследствие ДЦП позволяет достичь укрепления ослабленных и расслабления спазмированных мышц, улучшить стабилизирующую функцию конечностей и туловища, стереотип опоры и ходьбы. Это дает возможность рекомендовать метод к использованию в практической работе реабилитационных центров.

Висока поширеність дитячого церебрального паралічу (ДЦП) у світі спонукає фахівців шукати нові методи реабілітації, одним з яких є слінг-терапія зі застосуванням пасивних підвісних систем різної конструкції.Мета: оцінити ефективність застосування слінг-терапії в комплексній реабілітації дітей зі спастичним парапарезом унаслідок ДЦП.Методи: у дослідження включено дві групи дітей, порівняні за статтю та віком. У курс реабілітації основної групи (22 пацієнта) увійшов метод слінг-терапії. Контрольна група (20 дітей) проходила курс реабілітації без пасивних підвісних систем. Ефективність процесу реабілітації оцінювали з використанням класифікації GMFCS (Gross Motor Function Classification System), шкали GMFM (Gross Motor Function Measure), тесту Ashworth (Modified Ashworth scale), методу стабілобазометрії (коефіцієнт опорності, коливання загального центра тиску (ЗЦТ), й оцінки величини енерговитрат хворого під час пересування (Рhysical сost Іndex, PCI).Результати: після курсу реабілітації спостерігали збільшення ступеня рухових можливостей у дітей основної групи в середньому на 23 %, у контрольній — на 12 %. Середнє значення коефіцієнта опорності в дітей основної групи підвищилося на 0,29; контрольної — на 0,08. Відзначено зменшення середнього значення розмаху коливань загального центра тиску під час самостійного стояння в основній групі на 10 мм, у контрольній — на 3 мм; індексу витрат енергії під час пересування — на 8 і 2 одиниці відповідно.Висновки: методика гравітаційної нейром’язової активації з використанням пасивної підвісної системи в дітей із нижнім спастичним парапарезом унаслідок ДЦП дозволяє досягти зміцнення ослаблених і розслаблення спазмованих м’язів, покращити стабілізувальну функцію кінцівок і тулуба, стереотип опори та ходьби. Це дає можливість рекомендувати метод для використання в практичній роботі реабілітаційних центрів.