Рентгенометричні параметри крижів і таза в пацієнтів із дисфункцією крижово-клубового суглоба, які впливають на хребтово-тазовий баланс у фронтальній площині

Abstract

Objective: to study the radiographic parameters of the sacrum and pelvis in patients with dysfunction of the sacroiliac joint, which affects the spinal-pelvic balance in the frontal plane and their interrelation.Methods: 50 patients aged 20 to 71 years with sacroiliac joint dysfunction were included in the survey. Standing X-rays were analyzed: 1) the angle of sacral cranial plate inclinationby the method of R. E. Irvin; 2) pelvic tilt angle; 3) angle of rotation of the sacrumthe axial axis by the method of O. M. Orla; 4) the width of the articular clefts of the sacroiliac joint in the ventral, medial and dorsal parts. Indicators were calculated statistically.Results: in 25 patients (50 %) deviations in all positions were found to be less than 3°, in 6 (12 %) — more than 3°, in 5 (10 %) — the maximum inclination of the sacrum. Most of the subjects (90 %) had an asymmetry of the width of the articular clefts of the sacroiliac joint, which averaged (3.5 ± 1.1) mm. The subjects are divided into 4 clusters: I — with a high degree of asymmetry of the width of the articular surfaces in the ventral section, negligible in the medial and dorsal, with a large inclination of the sacrum and pelvis, with a large rotation of the sacrum; ІІ — with practically symmetrical width of articular surfaces in all threears, inclination of the pelvis and sacrum, a large rotation of the spacecraft; III — with a significant asymmetry of the width of the articular cracks in the medial section and small in the dorsal, large inclination of the pelvis and sacrum, with a large rotation of the sacrum; IV — with a large asymmetry of the width of articular surfaces in the dorsal part and minimal in the ventral and medial parts, small inclination of the sacrum and pelvis, with a small rotation of the sacrum.Conclusions: in the majority of patients (90 %), the asymmetry of the width of the articular surfaces of the sacroiliac joint was revealed, in the rest — pelvic inclination, inclination and rotation of the sacrum. The inclination of the sacrum was recorded in 78 % of patients, the pelvis — 84 %, the rotation of the sacrum — in 92 %. An unfavorable prognosis was found in patients with I, III and IV clusters — 60 % of all surveyed.

Цель: изучить рентгенометрические параметры крестца и таза у пациентов с дисфункцией крестцово-подвздошного сустава (ККС), которые влияют на позвоночно-тазовый баланс во фронтальной плоскости и их взаимосвязь между собой.Методы: в обследование включены 50 пациентов в возрасте от 20 до 71 лет с дисфункцией ККС. В положении пациента стоя вертикально выполняли рентгенограммы, на которых измеряли: 1) угол наклона краниальной пластинки крестца по методу R. E. Irvin; 2) угол наклона таза; 3) угол ротации крестца вокруг аксиальной оси по методу А. Н. Орла; 4) ширину суставных щелей ККС в вентральном, медиальном и дорсальном отделах. Показатели обработаны статистически.Результаты у 25 пациентов (50 %) выявлены отклонения по всем позициям менее 3°, у 6 (12 %) — более 3°, у 5 (10 %) — максимальный наклон крестца. Большинство обследованных (90 %) имели асимметрию ширины суставных ще­лей ККС, которая в среднем составляла (3,5 ± 1,1) мм. Обследованных разделили на 4 кластера: I — с высокой степенью асимметрии ширины суставных щелей в вентральном отделе, незначительным в медиальном и дорсальном, большим наклоном крестца и таза, большой ротацией крестца; II — с практически симмет­ричной шириной суставных щелей во всех трех отделах, наклоном таза и крестца, большой ротацией крестца; III — со значительной асимметрией ширины сустав­ных щелей в медиальном отделе и небольшой в дорсальном, большим наклоном таза и крестца, большой ротацией крестца; IV — с большой асимметричностью ширины суставных щелей в дорсальном отделе и минимальной в вентральном и медиальном, небольшим наклоном крестца и таза, небольшой ротацией крестца.Выводы: у большинства пациентов (90 %) выявлена асимметрия ширины суставных щелей ККС, у остальных — наклон таза, наклон и ротация крестца. Наклон крестца зафиксирован у 78 % пациентов, таза — у 84 %, ротацию крестца — у 92 %. Неблагоприятный прогноз установлен у пациентов I, III и IV кластеров — 60 % всех обследованных.

Мета: вивчити рентгенометричні параметри крижової кістки (КК) і таза в пацієнтів із дисфункцією крижово-клубового суглоба (ККС), які впливають на хребтово-тазовий баланс у фронтальній площині та їхній взаємозв’язок між собою.Методи: в обстеження включено 50 пацієнтів віком від 20 до 71 років із дисфункцією ККС. У положенні пацієнта стоячи вертикально виконували рентгенограми, на яких вимірювали: 1) кут нахилу краніальної пластинки КК за методом R. E. Irvin; 2) кут нахилу таза; 3) кут ротації КК навколо аксіальної осі за методом О. М. Орла; 4) ширину суглобових щілин ККС у вентральному, медіальному та дорсальному відділах. Показники оброблені статистично.Результати: у 25 пацієнтів (50 %) виявлено відхилення по всіх позиціях менше ніж 3°, у 6 (12 %) — понад 3°, у 5 (10 %) — максимальний нахил КК. Більшість обстежених (90 %) мали асиметрію ширини суглобових щілин ККС, яка у середньому дорівнювала (3,5 ± 1,1) мм. Обстежених розподілено на 4 кластери: І — із високим ступенем асиметрії ширини суглобових щілин у вентральному відділі, незначним у медіальному та дорсальному, великим нахилом КК і таза, великою ротацією КК; ІІ — із практично симетричною шириною суглобових щілин у всіх трьох відділах, нахилом таза і КК, великою ротацією КК; ІІІ — із значною асиметрією ширини суглобових щілин у медіальному відділі та невеликою в дорсальному, великим нахилом таза і КК, великою ротацією КК; IV — із великою асиметричністю ширини суглобових щілин у дорсальному відділі та мінімальною у вентральному і медіальному, невеликим нахилом КК і таза, невеликою ротацією КК.Висновки: у більшості пацієнтів (90 %) виявлено асиметрію ширини суглобових щілин ККС, у решти — нахил таза, нахил і ротацію КК. Нахил КК зафіксовано в 78 % пацієнтів, таза — у 84 %, ротацію КК — в 92 %. Несприятливий прогноз встановлено в пацієнтів І, ІІІ і IV кластерів — 60 % усіх обстежених.